Показники рентабельності підприємства та процедура діагностики їх економічної неспроможності
показники рентабельності підприємства багато в чому залежать від своєчасної діагностики економічної неспроможності організації. А показники рентабельності виробництва є відправним пунктом її фінансового оздоровлення, реорганізації або своєчасної ліквідації.
Механізм діагностики грунтується на здійсненні таких послідовних дій:
1) оцінка суб`єктів підприємницької діяльності та виявлення організацій з незадовільною структурою балансу;
2) виявлення залежності отриманих оцінок від зобов`язань держави перед такими організаціями:
а) якщо встановлюється, що неплатоспроможність організації не пов`язана безпосередньо із зобов`язаннями держави, то цей факт є підставою для прийняття рішення про зміну керівництва організації, першочерговим її приватизації або зверненні до господарського суду для ініціювання процедури банкрутства;
б) якщо встановлюється, що неплатоспроможність організації пов`язана з зазначених зобов`язань, то воно не дає підстав для застосування щодо керівництва організації і самої організації вищевикладених заходів відповідальності;
3) визначається, які показники рентабельності (торгового підприємства, підприємства з надання послуг, виробничого підприємства).
У складі названих заходів першорядне значення має об`єктивна оцінка підприємств і показники рентабельності підприємства, які повністю визначають можливості щодо оцінки діяльності діагностуються підприємств.
Важливість практичної значущості оцінки фінансового стану висуває певні вимоги до її достовірності та об`єктивності і, як наслідок, до процедури її здійснення.
Для оцінки організацій використовується відповідна інструкція, прийнята постановою міністерства фінансів і міністерства економіки.
Підставою для визнання підприємства економічно неспроможним, є наявність ситуації, в яких показники рентабельності підприємства та значення оціночних показників виявляються менше їх нормативних значень. Нормативні значення названих коефіцієнтів Продиференціювали по основних галузях сфери матеріального виробництва.
В ході практичної апробації з`ясувалося, що застосування інструкції дає підставу визнати незадовільним фінансовий стан дуже великого числа промислових підприємств. Однак детальне вивчення стану справ на цих підприємствах виявило велику кількість досить успішно функціонують суб`єктів, які отримують прибуток і справно виплачують заробітну плату персоналу, податки - державі і мають цілком задовільні показники рентабельності підприємства. У такій ситуації існує необхідність вдосконалення оціночних критеріїв, зазначених у цій інструкції.
При всій значущості, відображених в інструкції показників, їх виявилося явно недостатньо для об`єктивної, достовірної оцінки економічної неспроможності. Платоспроможність сучасного ринкового підприємства не може характеризуватися тільки поточною ліквідністю його активів.
По-перше, поточна ліквідність є проміжною характеристикою стану фінансів підприємства. За допомогою здійснення підприємством ефективних (неефективних) угод його ліквідність в якийсь момент може бути, і відновлена (загублена) без особливо відчутного впливу на його платоспроможність і фінансову репутацію в цілому.
По-друге, платоспроможність підприємств в сучасних, динамічних ринкових умовах залежить не стільки від ліквідності активів, скільки від якості щоденних грошових потоків.
Показник забезпеченості організацій власними коштами також не може використовуватися для об`єктивної оцінки. Наприклад, при високій діловій активності підприємств вплив на їх фінанси незадовільною структури балансу буде нетривалим за часом і мінімальним по суті.
Фінансовий стан, як відомо, є найскладнішою економічною категорією, що формується під впливом трьох основних складових: платоспроможності, фінансової стійкості та ділової активності. З урахуванням загальновизнаною многофакторности досліджуваного явища, на наш погляд, і потрібно формувати систему оціночних показників, уникаючи дуже привабливою практики мінімізації їх чисельності. Різноплановий склад оціночних показників сприятиме достовірній оцінці фінансового стану організацій та виявлення серед них економічно неспроможних.
