Що таке вбудована відеокарта

Прогрес в області обчислювальної техніки розвивається настільки стрімко, що багато речей, які ще вчора здавалися фантастикою, зараз стають реальністю. Наприклад, навряд чи десяток років тому хтось міг всерйоз подумати, що вбудована відеокарта стане таким же обов`язковим атрибутом сучасного комп`ютера, як звукові кодеки AC97 і прийшли їм на зміну Audio HD.

Відео: Що краще: дискретна або інтегрована відеокарта ?????

Мабуть, кожен власник комп`ютера знає, як виглядає відеокарта. Це відносно невелика плата (хоча є й винятки) з двома рядами ковзних контактів, якими вона підключається до роз`єму на материнській платі. Такі різновиди називаються дискретними. А ось вбудована відеокарта - це зовсім інше конструктивне рішення. Якщо допитливий користувач захоче знайти на материнській платі таку відеокарту, то у нього відразу може нічого не вийти. Вбудована відеокарта - це велика мікросхема на материнській платі, часто з власним радіатором. Однак таке конструктивне рішення останнім часом використовується все рідше. Удосконалення техпроцесу виробництва напівпровідникових транзисторів (22 нм і менш) дозволило інтегрувати обчислювальні і виконавчі блоки відеоадаптера на процесорному кристалі. Таким чином, щоб подивитися, як виглядає вбудована відеокарта, досить поглянути, наприклад, на процесор Intel Core поколінь Sandy Bridge або Ivy Bridge. Частина його кристала якраз і є відеоадаптер. Якщо на материнській платі є роз`єми для підключення монітора, то передбачається вбудована відеокарта.

У порівнянні з дискретними моделями переваги очевидні:

Відео: Налаштування вбудованої відеокарти Intel HD Graphics.

- знижене енергоспоживання;

- меншу кількість шумливих вентиляторів;

Відео: Як зробити розгін чіпсета / вбудована відеокарта через біос

- 100% сумісність з центральним процесором;

- економія на покупці ще однієї карти.

До речі, відсутність PCI-E 16 роз`єму майже напевно свідчить про наявність вбудованого рішення. Єдиний недолік - в деяких випадках продуктивності такого рішення може виявитися недостатньо. Все-таки на окремому пристрої можна розмістити більше обчислювальних блоків, ніж на єдиному кристалі з ядрами процесора. Якщо користувач не захоплюється сучасними комп`ютерними іграми, то вбудована карта - найкращий вибір. іноді трохи підвищити швидкодію можна, просто встановивши нові драйвера на вбудовану відеокарту. Їх потрібно завантажити з сайтів виробників - NVidia, Intel або AMD (найпопулярніші). Альтернативне рішення: вирушаємо на сайт виробника материнської плати і шукаємо відповідний драйвер до своєї материнської плати. Однак це не гарантує отримання самої останньої версії.

Якщо ж власника комп`ютера з будь-якої причини не влаштовує рівень швидкодії вбудованого пристрою, то можна придбати і підключити до материнської плати дискретний відеоадаптер (при наявності відповідного роз`єму). В цьому випадку рекомендується відключити вбудовану відеокарту, що дозволить звільнити частину резервних ресурсів. Звільняється переривання, частина оперативної пам`яті, відключається харчування вбудованої відеокарти, зменшується сумарне енергоспоживання. Для цього слід зайти в БІОС (часте натискання кнопки DEL відразу після включення комп`ютера), знайти пункт Integrated або Onboard Video і перевести його в стан Disable (Заборона, Відключення).