Продаж аляски, 1867 рік. Хто правил в россии в той час і хто прийняв рішення продати півострів?
Минуло вже 147 років, а росіяни до цих пір згадують недобрим словом 1867 рік. Хто правил в Росії в той час? Хто прийняв таке недалекоглядне рішення, як продаж багатого на мінерали і золото півострова Аляска? Як можна було так халатно розпоряджатися багатством країни? Питань зібралося дуже багато, а от відповіді на них з`являються лише з роками, адже навколо цієї справи багато чуток і домислів. За деякими даними, Аляску не продали, а всього лише віддали в оренду, а тому повернути забули, за іншими - територію віддала американцям Катерина II Велика, за третіми - корабель, на якому везли золото з Америки, затонув, документи зникли, тому угоду можна вважати недійсною. А як же було насправді?
Відкриття території російськими
Вперше про Аляску дізналися в 1732 році завдяки мореплавцям М. Гвоздьову і І. Федорову, але офіційною датою відкриття півострова вважається 1841 рік, оскільки саме тоді капітан А. Чириков зареєстрував територію. Російську імперію ця земля не цікавила, оскільки вона була необжитої, далеко розташовувалася, добиратися туди було складно. Аляску активно освоювали російські купці, що купували у місцевого населення хутро, трохи пізніше вони зайнялися промисловий видобутком і пошуком корисних копалин, і так тривало по 1867 рік. Хто правил в Росії в той період? Кермо влади тримав в своїх руках Олександр II, але у царя було багато проблем і без півострова, тому там господарювали, в основному, купці, які створили разом з американськими ділками власну компанію з видобутку ресурсів. На Алясці вони добували вугілля, поставляли в США лід і морського котика.
Рішення продати півострів
1867 рік у історії Росії був знаковим, саме тоді її територія скоротилася на 1,5 млн км2. Князь Костянтин Миколайович Романов, брат імператора, порекомендував царю позбутися Аляски. На півострові були виявлені корисні копалини, а також родовища золота. Багато джерел говорять про невіданні російської сторони про ресурси території, але це не так. Імператор прекрасно усвідомлював, наскільки багата Аляска, а ще він боявся нападу англійців, адже оборонятися йому було нічим. Олександр II наказав вести переговори з дружніми Сполученими Штатами про продаж їм півострова.
Переговори з американським урядом
Наближався 1867 рік. Хто правил в Росії в той час, був поставлений в дуже жорсткі умови. Олександр II ризикував залишитися взагалі ні з чим, адже апетити монархів Великобританії були величезними. У США посланником Російської імперії був барон Едуард Стекль, йому і доручили проводити переговори. Спочатку була вказана ціна 5 млн доларів золотом, але барон самостійно підняв її до 7,2 млн. Американці не дуже-то хотіли купувати зледенілу і безлюдну територію. Стекль роздавав хабарі, підкуповував газети, які пишуть хвалебні статті про Аляску, в кінці кінців, США погодилися купити півострів.
Сучасникам і наступним поколінням дуже добре запам`ятався 1867 рік у історії Росії. Хто правил балом? Багатьом може здатися, що на імператора вплинув його молодший брат, але це не так. Олександр II прекрасно усвідомлював важливість свого вчинку, у нього просто не було іншого вибору.
Чи правильне рішення прийняла Росія?
Зараз можна довго сперечатися про необхідність продажу величезного шматка території країни, але потрібно розуміти, що тоді був 1867 рік. Хто правил в Росії, чудово розумів всю хиткість свого становища. золото і корисні копалини могли залучити ворогів, в тому числі і ворожу Великобританію, а Російської імперії оборонятися було нічим, території не були укріплені. Звичайно, 7,2 млн доларів за такий великий і багатий півострів - незначна сума, але ж Олександр II взагалі міг нічого не отримати, якби туди вторглися англійці, та ще й втратив би політичне обличчя. Тому продаж Аляски на той момент була цілком виправданим вчинком.
