Математичний парадокс як засіб тренування мозку
Відео: Руйнівники легенд перевірили Парадокс Монті Холла
Життя - дивна штука! Часом вона підносить нам сюрприз у вигляді якогось парадоксу, над яким можна зламати мозок спробі розібратися в тому, де криється правильну відповідь. Саме слово «парадокс» означає що склалася, яка цілком може існувати в реальному житті, але яку в той же час неможливо логічно пояснити. Крім цього, існує таке поняття, як «апорія». Цей термін означає вигадану ситуацію, але цілком зрозумілу за допомогою логічних доказів.
Відео: Магічний трикутник запам`ятовування / Розвиток Пам`яті / Тренування Пам`яті
Парадокси бувають різні: економічні, юридичні, філософські, хімічні, фізичні, психофізіологічні, логічні, пов`язані з вибором, статистичні та математичні. Як видно, їх не так вже й мало. Поговоримо про те, як часом можуть спантеличити парадокси в математиці. До речі, вони представляють собою хороші вправи для тренування мозку. Адже його, як і тіло, теж потрібно тренувати. Наприклад, спробуйте вирішити наступний жартівливий математичний парадокс.
Відео: Тренування пам`яті за допомогою ейдетики - Все буде добре - Випуск 446 - 19.08.2014 - Все буде добре
Коли то дуже давно жив-був пан, у якого на горищі завалялася пара відмінних, але малих за розміром чобіт. Вирішив він від них позбутися і дав завдання своєму слузі продати їх на базарі за 25 рублів. Той вирушив виконувати доручення. На базарі слуга побачив інваліда, у якого не було лівої ноги, а права була замотана в якесь лахміття. На дворі була осінь, слузі стало шкода цю людину, і коли той попросив продати йому за півціни правий чобіт, він погодився, хоча і розумів, що залишився навряд чи комусь буде потрібен. Отже, він отримав 12,5 рублів. Слуга вже збирався повертатися до господаря, коли йому підвернувся на очі другий одноногий інвалід, вже без правої ноги, якого теж потрібна була взуття. Він продав залишився лівий чобіт за 12,5 рублів і задоволений повернувся до пана. Господар, вислухавши цю історію, став докоряти слугу за те, що він не зробив нещасним знижку. Він дав йому 5 рублів і доручив знайти тих двох покупців і розділити між ними гроші. Слуга теж був не ликом шитий і вирішив, що йому за труди теж щось повинно належати. Тому він 3 рубля взяв собі, а кожному інваліду віддав по одному карбованцю. Тепер, якщо порахувати разом ті гроші, що взяв собі слуга, і ті, що в кінцевому підсумку заплатили інваліди, то вийде 3 + 12.5-1 + 12.5-1 = 26 рублів. А чоботи адже спочатку коштували 25 рублів. Звідси питання: звідки взявся зайвий рубль? Відповідь на це математичний парадокс буде дано трохи пізніше, щоб не позбавляти вас задоволення самим розібратися в тому, як так вийшло. А поки відзначимо, що крім жартівливих, існують також і серйозні парадокси, над якими мучиться не одне покоління вчених і які часом викликають палкі суперечки.
Візьмемо, наприклад, парадокс часу, який ще відомий як парадокс близнят. У 1905 році ніхто інший, як Альберт Ейнштейн, сформулював теорему, в якій говорилося про релятивістському уповільнення часу. Суть її в тому, що якщо в одній точці будуть розташовані двоє рівних годинників, що показують одне і те ж час, а потім одні з них переміщати по замкнутій кривій з постійною швидкістю, поки вони знову не опиняться на своєму первісному місці, то в результаті вони показуватимуть інший час в порівнянні з годинником, які були нерухомі. Як не дивно, але численні досліди, які проводилися з макроскопічними годинами і елементарними частинками говорять про те, що таке цілком можливо і теорія відносності працює і в цьому випадку.
Ну що ж, настав час пояснити наш математичний парадокс із чобітьми. Зайвий рубль з`явився тому, що до суми грошей, сплачених інвалідами (23 руб.) Були додані три рубля слуги, а це невірно. Гроші слуги потрібно не додавати, а віднімати. Спочатку чоботи коштували 25 рублів, але після скидки стали коштувати 20. Так що все сходиться. Якщо вам вдалося самостійно вирішити це жартівливий математичний парадокс, я вас вітаю! А якщо немає? Тоді спробуйте вирішити інші парадокси в математиці. У будь-якому випадку, це підвищить гостроту вашого мислення. А хто від такого відмовиться?
