Заксенхаузен - концентраційний табір. Історія, опис. Злочини нацистів

Ви коли-небудь бачили Заксенхаузен (концентраційний табір)? Що він собою являє? Хто його створив? На ці та інші питання ви знайдете відповіді в статті. Заксенхаузен є концентраційним нацистським табором. Він розміщений в Німеччині, біля міста Оранієнбург. У 1945 році, 22 квітня, його звільнили радянські війська. До 1950 року цей заклад було пересильним табором НКВД для переміщених осіб.

Історія

Заксенхаузен (концентраційний табір) був заснований в 1936 році, в липні. У різні роки кількість в`язнів, яких утримували в ньому, доходило до 60 000 чоловік. На території цієї фабрики смерті загинуло різноманітним чином більше 100 000 ув`язнених.

Тут готувалися і переподготавліваемих «кадри» для вже створених і створюваних таборів. Близько Заксенхаузена з 2 серпня 1936 року розміщувалася штаб-квартира «Інспекції концтаборів», яка в березні 1942 року увійшла до складу Керівної групи D (концтабору) Головного господарсько-адміністративного органу СС.

Заксенхаузен - концентраційний табір, в якому був створений підпільний комітет протидії, який координує розгалужену, чудово законспіровану організацію в`язнів. Гестапо не вдалося її виявити. Підпіллям керував генерал Олександр Семенович Зотов.

У 1945 році, 21 квітня, був відданий наказ про початок маршу смерті. Нацисти планували більше 30 тисяч ув`язнених колонами по 500 чоловік перекинути в Рів`єру Балтійського моря і розмістити на баржах. Вони хотіли ці суду відвести подалі від берега і затопити. Знесилених і відстаючих людей на марші розстрілювали. Так, в Мекленбурзі в лісі у Бєлова було вбито кілька сот арештантів. Заплановану масову ліквідацію ув`язнених, проте, не вдалося здійснити, так як на допомогу підбігли радянські війська. Вони на початку травня 1945 року було звільнено людей на марші.

Г. Н. Ван дер Бела (укладений Заксенхаузена під номером 38190) писав, що 26 000 арештантів 20 квітня вночі покинули табір. Саме так почався цей марш. Звичайно ж, спершу вони знайшли візок і повезли на ній хворих з лазарету.

Близько половини в`язнів, які брали участь в марші смерті, або були вбиті в дорозі, або померли. Але залишилися в живих свідки. Передові частини радянських військ в 1945 році, 22 квітня, увійшли в сам Заксенхаузен (концентраційний табір), де на той момент залишалося приблизно 3000 ув`язнених.

Відео: Нацистські концентраційні табори Full Rus ПОВНИЙ ФІЛЬМ

Вежа «А»

Отже, продовжуємо далі розглядати Заксенхаузен (концентраційний табір). Вежа «А» - що це таке? Це електропульт, який розподіляв струм, що подається на колючий дріт і сітку, натягнуту навколо табору у вигляді великого трикутника. У вежі також були розташовані комендатура і КПП Заксенхаузена. На воротах була написана цинічна фраза Arbeit macht frei ( "Праця робить вільним»). Всього концтабір мав дев`ятнадцять веж, з яких прострілювалася його територія.

плац перевірок

Вельми страшний був Заксенхаузен (концентраційний табір). Історія свідчить про те, що в цьому закладі був плац перевірок. На ньому здійснювалася перекличка три рази в день. Якщо в таборі стався втечу, арештантів змушували стояти на плацу до тих пір, поки втікача не схопився. На цьому місці також проводилися публічні страти - тут стояла шибениця.

станція Z

Як виглядав Заксенхаузен (концентраційний табір)? Фотографії цього закладу можна знайти в будь-яких тематичних виданнях. На них можна розглянути станцію Z - будівля, розміщене за територією концтабору. Саме в ньому здійснювалися масові вбивства.

Відео: «Танго смерті» - музика, як доказ і страшний пам`ятник фашистських злочинів »

У цій будівлі був розміщений прилад, за допомогою якого кат стріляв в потилицю, газова камера, прибудована в 1943 році, і крематорій, що складається з чотирьох печей. Іноді транспорт з людьми відправлявся туди безпосередньо, минаючи реєстрацію в концтаборі. Саме тому ніхто не може встановити точну кількість людей, загублених тут.

випробування взуття

Навколо плацу була розміщена траса з дев`яти різних покриттів, яку нацисти виготовили для випробування взуття. Щодня відібрані арештанти на ній долали сорокакілометровие дистанції з різною швидкістю. Дане випробування в 1944 році есесівці ускладнили. Вони змушували людей одягати взуття менших розмірів і нести мішки вагою в десять, а іноді і двадцять п`ять кілограм. Арештантів засуджували до такої перевірки якості взуття на періоди від одного місяця до року. Якщо людина скоїла особливо тяжкий злочин, йому призначалося безстрокове покарання.

Такими злочинами вважалися саботаж, втеча, повторна спроба втечі, відвідування іншого барака, підбурювання до саботажу, популяризація повідомлень зарубіжних передавачів, педофілія (ст. 176), гомосексуальна проституція, спокушання або примус гетеросексуальних чоловіків основного концтабору до гомосексуальних контактів, гомосексуальні дії, що здійснюються за взаємною згодою гетеросексуальних чоловіків. Гомосексуали, які прибули в Заксенхаузен, безстрокове покарання отримували відразу ж (статті 175 і 175а).

лікарняний барак

Заксенхаузен - концентраційний табір, експерименти медичні в якому проводилися жахливі. Цей об`єкт постачав медичні інститути Німеччини демонстраційними анатомічними предметами.

Рів для розстрілів

Чим ще знаменитий Заксенхаузен (концентраційний табір)? Список ув`язнених його великий. Ця фабрика смерті була обладнана так званим тиром, з моргом, механізованої шибеницею і стрельбіщним валом. Шибениця була оснащена петлею для голови в`язня і ящиком, в який поміщали його ноги. Фактично жертву розтягували, а не вішали. Гестапівці використовували її в якості мішені, вправляючись у стрільбі.

тюремне будівля

Лагерна в`язниця і гестапо Целенбау були зведені в 1936 році. Вони мали Т-подібну форму. Особливі арештанти містилися в вісімдесяти камерах-одиночках. Серед них був і генерал Грот-Ровецький Стефан - перший командир Армії Крайової. Його розстріляли в концтаборі після початку Варшавського повстання.

Багато людей поглинув Заксенхаузен (концентраційний табір). Бандера Степан, Тарас Бульба-Боровець і деякі інші керівники націоналістичного руху України також були укладені в цю в`язницю. Частина з них німці випустили на свободу в кінці 1944 року.

Тут нудився в неволі і пастор Немёллер. У цьому казематі також містилися й інші священики (всього близько 600 душ), вищі військові чини, різні політичні діячі, а також учасники робітничого руху з Франції, Нідерландів, Польщі, Угорщини, Чехословаччини, Німеччини, СРСР і Люксембургу.

Сьогодні цілим залишилося єдине крило в`язниці, в п`яти камерах якої розміщена постійна виставка націонал-соціалістичного періоду. Вона розповідає про діяльність цієї фабрики смерті. У деяких інших камерах (генерала Грот-Ровецького) встановлені пам`ятні дошки арештантам концтабору.

спецтабір НКВД

У 1945 році, в серпні, в Заксенхаузен був переведений «спецтабір № 7» НКВС. Сюди були поміщені колишні військовополонені. Вони були радянськими громадянами, які чекали на повернення в СРСР, соціал-демократами, незадоволеними комуністично-соціалістичної соціальною системою, колишніми членами нацистської партії, а також колишніми німецькими офіцерами «Вермахту» і іноземцями. У 1948 році цей об`єкт перейменували в «спецтабір № 1». В результаті з`явився найбільший з трьох спецтаборів, в яких містилися інтерновані в радянській зоні окупації. Його закрили в 1950 році.

Це заклад проіснував всього 5 років. Але за цей період воно встигло прийняти 60 тисяч радянських військовополонених, з яких від виснаження і голоду під час укладення померло близько 12 тисяч душ.

Групи в`язнів

Сьогодні важко людям згадувати Заксенхаузен (концентраційний табір). Список ув`язнених його величезний. Зараз ми розповімо про групи арештантів. За деякими відомостями, в Заксенхаузені серед інших знаходилися носії рожевого трикутника. У період з моменту створення концтабору до 1943 року в ньому загинули 600 представників секс-меншин. З 1943 року гомосексуали в основному працювали в табірному шпиталі доглядальницями і докторами. Після завершення війни багатьом з тих, хто вижив арештантів нетрадиційної орієнтації німецьке уряд не надав компенсацій.

Заксенхаузен сьогодні

Уряд НДР в 1956 році на території концтабору заснувало національний меморіал, який урочисто відкрили в 1961 році, 23 квітня. Тодішній уряд планував демонтувати левову частку первинних будівель і встановити статую, обеліск, створити місце для зустрічей. Роль політичного протистояння надто підкреслювалася і виділялася в порівнянні з іншими групами.

Сьогодні Заксенхаузен є музеєм і меморіалом. Його територія відкрита для відвідування. Кілька споруд і будівель збереглися або були реконструйовані: ворота концтабору, сторожові вишки, табірні бараки (на єврейської частини) і печі крематорію.

Відео: Гітлерівські табори смерті / Hitler # 39; s G.I. Death

На згадку про загиблих в таборі гомосексуалів в 1992 році була відкрита пам`ятна дошка. У музеї в 1998 році з`явилася експозиція, яку присвятили свідкам Єгови - арештантам Заксенхаузена.

відомі в`язні

Багато ще можна розповідати про Заксенхаузен (концентраційний табір). Списки в`язнів його вивчаються досі. Найвідомішими ув`язненими цієї фабрики смерті були:

• Син І. В. Сталіна - Джугашвілі Яків. Його застрелили годинні в 1943 році, 14 квітня, під час демонстративної спроби втечі.
• Степан Бандера - лідер українських націоналістів. Звільнений німецьким урядом.
• Ярослав Стецько - лідер українських націоналістів. Звільнений німецьким керівництвом.
• Дмитро Михайлович Карбишев - полонений генерал РККА. Його перевели в Маутхаузен, де він і загинув.
• Ламберт Хорн - комуніст, німецький громадський і політичний діяч. Помер від лейкемії.
• Фріц Тіссен - великий промисловець Німеччини, політик, глава сталеливарної корпорації. Був переведений в Бухенвальд.
• Олександр Семенович Зотов - генерал, який очолював підпілля табору.
• Юрек Беккер - німецький письменник і сценарист, потрапив в табір маленьким, разом з матір`ю.
• Макс Ладеманн - німецький громадський і політичний діяч, комуніст, революціонер.
• Лотар Ердман - соціал-демократ, німецький журналіст.

коменданти концтабору

Комендантами Заксенхаузена були Карл Отто Кох (липень 1936 - липень 1937 року) Ганс Хельвіг (серпень 1937 - 1938 роки), Герман Барановський (1938 - вересень 1939 року), Вальтер Айсфельд (вересень 1939 - березень 1940 року), Ганс Лоріцен (квітень 1940 - серпень 1942 року) Антон Кайндль (31 серпня 1942 - 22 квітень 1945 року).

Дорога до Заксенхаузені

Багатьом цікаво подивитися на Заксенхаузен (концентраційний табір). Як дістатися до цього табору смерті? Необхідно з берлінського центрального залізничного вокзалу їхати в напрямку Бранденбурга до станції Оранієнбург на приміському поїзді (S-Bahn). Подорож триває 45 хвилин.

Відео: 02 Нацистські концентраційні табори Full Rus ТРЕЙЛЕР

Після того як ви прибули в Оранієнбург (кінцева зупинка), необхідно пройти пішки до Заксенхаузена 3 км (прогулянка займе 20 хвилин) або доїхати до нього на автобусі. У музей вхід вільний. Тут можна придбати аудіогід. Якщо необхідний екскурсовод, тоді потрібно зібрати групу (не менше 15 осіб) .Кожен повинен заплатити по 1 євро. Тут екскурсії проводяться на всіх мовах.

З Росії до Берліна багато летять на літаку. Ви можете знайти інформацію про недорогих квитках до Німеччини. Також до Берліна з Москви з Білоруського вокзалу можна доїхати на поїзді, який ходить пару раз в тиждень. Час шляху становить від 26 до 29 годин.

деякі відомості

Багато горя приніс людям Заксенхаузен (концентраційний табір). Сталін не зміг з нього визволити свого сина. Блокфюрери на чолі з комендантом концтабору змагалися в удосконаленні знарядь смерті. За задумом есесівців, крематорії та шибениці повинні були викликати страх у тисяч військовополонених, доставлених в Заксенхаузен. Фотографії, представлені на виставці, і пояснення до них свідчать про інше: на обличчях полонених, що йдуть на страту, не було ні страху, ні жаху.

Відомо, що за зовнішністю німці не вміли розрізняти радянських людей - для них вони були всі на одне обличчя. Щоб виявити євреїв, нацисти змушували полонених роздягатися догола, щоб знайти обрізаних. Якщо обрізаний, отже, єврей. Полонених також змушували кричати слово «кукурудза». Якщо людина гаркавив, його моментально розстрілювали.

Як і в інших таборах смерті, в Заксенхаузені були розроблені витончені прийоми тортур. За малу провину людини жорстоко били палицями зі сталевим дротом, гумовими батогами, підвішували на стовп мотузками або ланцюгами за вивернуті руки. Ці знущання есесівці називали покаранням, а ув`язнених - злочинцями. Насправді ж єдиним «злочином» ув`язнених було те, що вони потрапили в полон або були євреями. Жахливі тортури придумувалися для жінок-породіль. На ув`язнених Заксенхаузена німці випробовували нові види отрут, отруйні речовини, гази, препарати проти висипного тифу, опіків, інших травм і хвороб.

Досліди по впливу на людей хімічних матеріалів проводилися лише на радянських ув`язнених. Для вбивств есесівці використовували отруйні гази, якими винищували садових шкідників. Але вони не знали, яка смертельна доза потрібна людям. Щоб її визначити, вони проводили експерименти на зігнаних в підвал в`язнів, змінюючи дозу і фіксуючи момент смерті.

У Заксенхаузен поміщали ворогів нацистського режиму зі всієї Європи. Незважаючи на існування мовного бар`єру, в таборі панувала справжня міжнаціональна солідарність, братерство. Чехи, норвежці, німецькі антифашисти, голландці - старші робочих команд, старости бараків, писарі виручали радянських людей. Виставка містить безліч тому доказів.

Деякі арештанти - данці і норвежці - отримували продовольчі посилки. З ризиком для себе вони ділилися їжею з радянськими в`язнями. Якщо про це ставало відомо есесівцям, і тих, і інших жорстоко карали.