Подвоєні приголосні: правила, приклади

Подвійні приголосні в корені або після приставки - тема нескладна. Але деякі слова включають в усному мовленні дзвінкий звук, що відображає на листі не одну, а дві букви. Приклади, в яких зустрічаються подвоєні приголосні, викладені в статті.

На виправдання тих, хто не володіє стовідсотковою грамотністю (а їх більшість), варто сказати, що мова, яку використовував Пушкін, - одна з найскладніших в світі. А тому правила орфографії необхідно час від часу повторювати. Розглянемо найбільш поширені помилки в написанні слів з подвійними приголосними.

Подвійне «ж»

У російській мові чимало слів, написання яких не відповідає жодному правилу. Так, подвійне «ж» пишеться в наступних словах:

• печіння;
• дріжджі;
• віжки;
• дзижчати;
• ялівець.

Але в разі чергування звуків «ж» і «з» пишеться інакше. Наприклад, дієслово «верещати» походить від іменника «вереск». А тому, не дивлячись на те що в усному мовленні чуються подвоєні приголосні, пишеться все ж «зж».

складні слова

Одиниці мови, іменовані складноскороченого, при написанні нерідко викликають сумніви. Якщо перша частина слова закінчується буквою, з якої починається друга, мають місце подвоєні приголосні.

приклади:

• пологовий будинок;
• головлікар.

Ці випадки не слід плутати зі словами, утвореними з двох частин, одна з яких включає подвоєні приголосні:

• грамплатівка (грамофонна пластинка);
• Конармія (кінна армія).

Але якщо прикметник утворено від основи, в якій є подвоєні приголосні, вищенаведене правило дотримується. Йому потрібно слідувати і при написанні інших частин мови. Головна умова - подвійний приголосний передує суфікс. Нижче наведені приклади пропозицій, в яких присутні слова з подвоєними приголосними.

1. Галли - Це племена, що існували в так званий галльський період.
2. Його роботу оцінили п`ятьма балами по п`ятибальною системі.
3. гунської цибуля - зброя, створена кочівниками, які відомі в історії як гуни.
4. Після того як дев`ять учасників покинули проект, це була вже не група, а невелика групка.
5. Листоноша мав звичай вживати в мові зменшувальні форми: лист, телеграммка, посилочка.

винятки

Але є лексичні одиниці, утворені від слів з подвійними приголосними, але вони не попадають під правила, наведені вище. Ці виключення потрібно запам`ятати.

• кристал, але кришталевий;
• фін, але фінський;
• колона, але колонка;
• тонна, але пятітонка.

До винятків можна також віднести похідні від назв.

приклади:

• У ті далекі часи вона була ще не Аллою Петрівною - жінкою грізної і владної, а дурною і наївною Алкой.
• Одним з персонажів у творі Фурманова була дівчина на ім`я Ганна, відома більш як «Анка-кулеметниця ».
• Його звали Філіпом. А з усіх творів класичної літератури він найбільше не любив розповідь Толстого «Филипок».

На стику приставки і кореня

У таких випадках застосовується написання слів з подвоєними приголосними. Але це правило також має виключення. У таких словах, наприклад, як звернутися або підробка, приставка закінчується на ту букву, з якої починається корінь.

Слід не плутати написання дієслів «піддатися» і «податися». У першому випадку мова йде про дію, що можна виразити таким чином: «опинитися під впливом, погодитися», у другому - «відправитися».

Слова іноземного походження

Написання запозичень потрібно перевіряти по орфографічному словнику. Або вивчати іноземні мови. Адже такі слова, як абревіатура, акомодація і аплікація, мають латинське походження. вивчати мертву мову не обов`язково. Похідні від багатьох латинських слів зустрічаються в сучасній англійській, німецькій та французькій.

Тим, хто не бажає витрачати час на граматику і фонетику іноземної мови, потрібно запам`ятати написання іншомовних слів. Нижче наведені пропозиції, в яких присутні запозичення з подвоєними приголосними.

1. агресія нерідко стає наслідком алкогольного отруєння.
2. симптоми акліматизації проявляються у кожної людини по-різному.
3. У цьому магазині можна придбати не тільки одяг, але і різні аксесуари.
4. аміак має високий рівень токсичності.
5. апретування є складним і трудомістким процесом.
6. Метод, що має на увазі заміну одних об`єктів іншими, називається аппроксимацией.
7. колезькийасесор, проживав по сусідству, був людиною загадковим, потайним.
8. Відьма варила запашні зілля, готувала дивні есенції.
9. У місті було багато териконів, довіді приїжджі нерідко брали за справжні гори.
10. представники російської інтелігенції в пошуках порятунку змушені були покидати рідні місця.

Запозичення з одним згодним

Існує ще ряд слів іншомовного походження, в яких немає подвоєних приголосних, але чомусь саме в їх написанні часто відбуваються помилки:

• атрибут;
• балюстрада;
• дилер;
• дилетант;
• імпресаріо;
• росомаха.

І, нарешті, всім відоме слово, в якому присутні подвоєні приголосні в корені: сварка. Безумовно, в похідному від нього дієслово писати три букви «с» не потрібно (посваритися). Слова, утворені за цією схемою, можуть включати лише два приголосних.

Російська мова - базовий предмет в школі. Але з роками навички, набуті в дитинстві та підлітковому віці, губляться. У написанні текстів люди, здавалося б, освічені часто роблять грубі помилки. На питання про те, в яких випадках потрібно писати подвійні приголосні, відповісти може не кожен. А так званим вродженим почуттям мови обдаровані лише обрані. Тому правила російської мови необхідно повторювати протягом усього життя.