Московський єпархіальній будинок: історія, значення, дата первого освячення. Чим знаменитий московський єпархіальній будинок?
Знаменитий Московський єпархіальній будинок розташованій в Ліховому провулку. ВІН важлівій як історичний и архітектурний пам`ятник, в стінах которого відбувалося Чимаев важлівіх подій для Російської православної церкви.
Будівництво будинку
З`явився Московський єпархіальній будинок в 1902 году. ВІН БУВ побудованій на кошти Товариства любителів духовної просвіти. Ця організація булу засновано для дослідження історії церкви та проведення археологічніх розкопок. Московський єпархіальній будинок ж винен БУВ дива центром Наукової и просвітніцької ДІЯЛЬНОСТІ товариства.
Гроші на будівництво Збирай с помощью пожертвувань. Всього Було вітрачено 355 тисяч рублей. Ідея булу благословенна Московський митрополитом Володимиром Богоявленська. У церкві очень Хотіли, щоб у іншому за величиною городе країни з`явився місіонерській центр нового бланках. Дата первого освячення Московского єпархіального будинку - 5 листопада 1902 року. Церемонію проводив протоієрей Іван Мансветов. Будинок БУВ освячення в имя великого князя Володимира Святославовича - Хрестителя Русі.
Відкриття
На проповіді во время Висвітлення протоієрей Мансветов коротко пояснивши значення Московского єпархіального будинку. ВІН прізначався НЕ только для духовних цілей, як інші звічайні храми. Це будівля мала стати оплотом освіти, Який ставши Сховище для тисяч книг. У будинку проходили лекції и Публічні читання на тему православ`я. Тут Відкрився місіонерській центр, куди могли прийти всі бажаючі прієднатіся до церкви. Храм Щодня ставало місцем богослужіння. На святкових літургіях співав столичний хор.
На церемонії Відкриття и освячення БУВ присутній Московський генерал-губернатор Сергій Олександрович, Який доводівся дядьком Міколі II. Член царської сім`ї оглянувши всі приміщення и остался задоволений роботів, Виконання Товариством любителів духовної просвіти.
Помісній собор
Дерло відповіддю на питання про ті, чім Знаменитий Московський єпархіальній будинок, буде згадка про ті, что в 1917-1918 рр. тут проходив Всеросійській помісній собор. Ця Подія булу епохальною для Всього православ`я. По-перше, помісні собори не проводилися уже з XVII століття. Величезне Перерва БУВ пов`язаний зі створеня Синоду, Скасування патріаршества и підпорядкуванням церкви державі. Ініціатором ціх реформ ставши Петро I, Який Хотів добиться одноосібної влади.
Однако на початку XX століття ситуация в России булу кардинально іншою. Коли Відкрився Помісній собор, монархії Вже НЕ існувало. До цього часу стало Лютнева революція, зніщіла владу царя. У Нових условиях Російська православна церква, Нарешті, могла знову стати Незалежною від світської влади. Для того щоб формально підтвердіті цею факт и почав свою роботу собор. Місцем его ЗАСіДАНЬ ставши Московський єпархіальній будинок. Для церкви, в ПіКу Петербургу, Було важліво організуваті подібний Захід самє в першопрестольній місті, колішнім течение декількох століть центром православ`я.
Відновлення патріаршества
Помісній собор працював без малого 13 місяців. Восени 1917 року відбулася Жовтнева революція, и до влади Прийшли більшовікі. Новий уряд одним з дере видав декрет про відокремлення церкви від держави. Тім годиною на Соборі відбулося ті, чім Знаменитий Московський єпархіальній будинок.
4 листопада 1 917 року в пленарному засіданні Було вірішено відновіті титул патріарха, Скасований ще Петром I. Ця Подія стала символом нового етапу в жітті Російської православної церкви. Дерло патріархом после двовікового Перерва БУВ избран Тихон Беллавін.
Тоді ж Почаїв Перші репресії більшовіків, спрямовані проти церкви и ее ієрархів. 25 лютого 1918 року стало відомо про вбивство Київського митрополита Володимира. Саме ВІН за кілька років до того став одним з ініціаторів будівництва Московского єпархіального будинку. Надалі ще сотні людей, Які брали участь в засіданнях Помісного собору, зізналася репресій та гонінь. Деякі з них прийнять мученіцьку смерть. 40 людина пізніше зарахувалі до лику святих як новомученіків. 20 вересня 1918 більшовікі насильно перервати роботу Помісного собору в Московський єпархіальному будинку.
закриття
У 1918 году в єпархіальному будинку відкрілася Православна народна академія. Для свого часу це Було унікальне вищий навчальний заклад, в якому поєднувалося Богословська и світську освіту. Опрацювати Йому удалось Небагато. Тиск радянського правительства на православ`я чати.
Незабаром Почаїв антірелігійна кампанія під гаслом реквізіції майна церкви. Приводом для грабежів стали заяви про ті, что цінності підуть на продаж, а віручені кошти підуть на допомогу голодуючім Поволжя.
Під цею каток попал и Московський єпархіальній будинок. Історія его первого ПЕРІОДУ Існування закінчілася, коли в 1922 году будівля булу закрита. За двадцять років роботи тут з`явилися Унікальні Музейні Колекції, прісвячені Православної старожитностей и реліквіям. Всі експонат и Унікальні книги були реквізовані. Особливо постраждав Володимирський храм, в якому, кроме Усього Іншого, просто зніщілі все оздоблення.
радянський период
У роки СРСР будівлю в Ліховому провулку змініло безліч власніків. Спочатку там розташовувалася Академія імені Крупської, а такоже кінотеатр. После реквізіції майна Почаїв перебудова приміщень, в тому чіслі храму. Робілося все, щоб вигляд будинку Ніяк НЕ нагадував про его православному некогда. Були знесені золотий купол и дзвіниця.
Деяк годину будівля вікорістовувалася для хіміко-технологічним інститутом імені Дмитро Менделєєва. У 1930 году приміщення Було передано для потреб кіноіндустрії. Тут відкрілася Центральна студія документальних фільмів. Це підприємство стало передовим для всієї радянської країни. У тисяча дев`ятсот тридцять один году студія зняла Першу вітчізняну звукову кінокартіну під назв «Путівка в життя». Во время Великої Вітчізняної Війни в будівлю привозили плівки з фронту для монтування кінохронікі.
Будівля з неясним власником
Коли Комуністична влада виявило в некогда, Російська православна церква Почаїв через суд домагатіся від держави повернення свого втраченого майна. У Першу Черга це, звичайна, булу нерухомість. У 1992 году в Москве заснувалі Православний Свято-Тіхоновській Богословська інститут. Цей вищий навчальний заклад з часом стало одним з найголовнішіх у своїй ніші. У тому ж 1992 му керівництво Опис інституту стало засіпаті мерію пропозіціямі про повернення Московского єпархіального будинку.
Коли будівля только побудував, воно прізначалося для просвітніцькіх цілей. У цьом воно очень схоже на только Заснований православний інститут. У 90-е сам патріарх Алексій II писав листи президенту Борису Єльцина з Проханов Розглянуто питання про повернення знаменитого будинку церкви. Тоді Пішов письмовий відмову, підпісаній Анатолієм Чубайсом.
Повернення будинку церкви
У 90-е в Будівлі як и Ранее розташовувалася документальна студія. Вона Розора. Ее керівництво Опис вірішіло Визнати банкрутство и продать будівлю. За умови догоди воно перейшло в руки до пріватної компании, яка Хотів знести будинок и поставити на его місці новий офісний комплекс.
Тоді церква стала судить з власниками. Було програно двадцять справ. Йшов довгий и віснажлівій процес. Невдачі були пов`язані з неправильним оформленням документів и іншімі процесуального труднощамі. До того моменту будівля булу в аварійному стані, вікліканому трівалою відсутністю ремонту.
Реставрація и повторне освячення
После того як Знаменитий будинок знову ставши власністю церкви, Почаїв розробка проекту з повернення Йому історичної зовнішності. У 2006 году експертна комісія признал будинок об`єктом культурної спадщини. После цього стартувалі відновлювальні роботи.
Дерло БУВ відреставрованій храм, немного пізніше - все інше будівлю. Друга дата освячення Московского єпархіального будинку - 17 січень 2014 року. На дзвініцю місцевої церкви були підняті куполи и хрест.
Перше освячення Московского єпархіального будинку завершилися тім, что в Будівлі з`явився православний просвітницький центр. После Відновлення об`єкта культурної спадщини в 2015 году тут Відкрився новий головний корпус Православного Свято-Тіхонівського гуманітарного університету.
