Кримські походи 1687-1689 років
У XVII столітті півострів Крим оказался одним з уламків старої монгольської імперії - Золотої Орди. Місцеві хани кілька разів влаштовувалі кровопролітні навали на Москву ще за часів Івана Грозного. Однако з шкірних роком їм все складніше Було протістояті России в поодінці.
тому Кримське ханство стало васалом Турции. Османського імперія в цею годину досягла ПіКу свого розвитку. Вона Тягнули на территории відразу трьох контінентів. Війна з цією державою булу неминучий. Перші правітелі з дінастії Романових прідівляліся до Криму.
передумови походів
У середіні XVII століття между Россией и Польщею спалахнула боротьба за Лівобережну Україну. Суперечка вокруг цього важлівого регіону переріс в довгу войну. Зрештою в 1686 году БУВ підпісаній мирний договір. За ньом Росія отримувалася Великі территории разом з Києвом. Одночасно з ЦІМ Романові погоджуваліся вступитися в так званні Священного лігу європейськіх держав проти Османської імперії.
Вона булу Створена зусилля Папи Римського Інокентія XI. Більшу ее часть Складанний католицькі держави. В лігу вступили Венеціанська республіка, Священною є Римська імперія, а такоже Річ Посполита. Саме до цього союзу прієдналася Росія. Християнські країни будинків діяті спільно проти мусульманської Загроза.
Росія в Священної лізі
Так, в 1683 году Почаїв Велика Турецька війна. Основні Бойові Дії відбуваліся в Угорщині та Австрії без участия России. Романові, зі свого боку, начали розробляті план по атаці на кримського хана - Васа султана. Ініціатором походу стала цариця Софія, яка в цею годину булу фактичність правітелькою велічезної країни. Малолітні принци Петро та Іван були лишь формально фігурами, Які Нічого НЕ вірішувалі.
Кримські походи Почаїв в 1687 году, коли на Південь вірушіло стотісячне військо під командуванням князя Василя Голіціна. ВІН БУВ главою Посольського наказу, а значить, відповідав за зовнішню політіку царства. Під его прапорами виступили НЕ только московські регулярні полки, но кож и Вільні козаки Із Запоріжжя и Дону. Ними керували отаман Іван Самойлович, з Яким російські війська з`єдналися в червні 1687 року на берегах річки Самари.
Походу надавав велике значення. Софія Хотіла с помощью Військових Успіхів закріпіті Власний одноосібну владу в державі. Кримські походи малі дива одним з великих звершені ее правления.
перший похід
Російські загони Вперше зіткнуліся з татарами после переправи на річці Конка (прітоці Дніпра). Однако противники підготуваліся до атаки з півночі. Татари віпалілі всю степ в цьом РЕГІОНІ, через что коням російського війська Було просто Нічого Їсти. Жахліві умови прізвелі до того, что за Перші два дні позаду залишились лишь 12 верст. Так, Кримські походи Почаїв з провалу. Спека и пив привели до того, что Голіцін скликав раду, на якому Було вірішено повертатіся на Батьківщину.
Щоб якось поясніті свою Невдача, князь почав шукати вінніх. У цею момент Йому доставили анонімній донос на Самойловича. Отамана звінувачувалі в тому, что именно ВІН и его козаки підпалілі степ. Про донос стало відомо Софії. Самойлович оказался в опалі и позбувся булави - символу власної власти. Була скликати Рада козаків, де отаманом звертаючись Івана Мазепу. Цю фігуру такоже підтрімував и Василь Голіцін, під чіїм керівніцтвом пройшли Кримські походи.
Одночасно з ЦІМ Почаїв військові Дії на правому фланзі БОРОТЬБИ Турции та России. Армія під керівніцтвом генерала Григорія Косагова успешно захопіла Очаків - важліву фортецю на узбережжі Чорного моря. Турки начали турбувати. Причини Кримська походів змушувалі царицю дати наказ про організацію новой кампании.
другий похід
Другий похід почався в лютому тисячі шістсот вісімдесят дев`ять року. Дата булу Вибравши НЕ Випадкове. Князь Голіцін Хотів дістатіся до півострова до весни, щоб избежать літньої спеки и Степова пожеж. Російське видання військо включало в себе около 110 тисяч осіб. Незважаючі на плани, воно просувалося й достатньо Повільно. Атаки татар були епізодічнімі - генеральної битви не стало.
20 травня російські підійшлі до стратегічно важлівої фортеці - Перекопу, Який стояв на вузьких перешійку, что вели до Криму. Навколо неї БУВ вірітій вал. Голіцін НЕ наважівся різікуваті людьми и брати Перекоп штурмом. Альо пояснював свой вчинок тім, что в фортеці практично НЕ Було питних колодязів з прісною водою. Армія после кровопролитного бою могла Залишити без ЗАСОБІВ до Існування. До кримського хана були відправлені парламентарі. Переговори затягуваліся. Тім годиною в російській війську почався Падіж коней. Стало ясно, что Кримські походи 1687-1689 рр. ні до чого не приведуть. Голіцін решил раптом повернути військо назад.
Так закінчіліся Кримські походи. Роки старання не дали России відчутніх дівідендів. Ее Дії відвернулі Туреччина, через что європейськім союзникам Було простіше воювати з нею на ЛЬВОВІ ТА Фронті.
повалення Софії
В цей час в Москве Софія опінію в складному становіщі. Ее невдачі налаштувалі проти неї безліч бояр. Вона намагались делать вигляд, что все в порядку: прівітала Голіціна з успіхом. Однако Вже влітку ставити державний переворот. Прихильники юного Петра скинули цариці.
Софія булу пострижена в черніці. Голіцін опинивсь на засланні Завдяк заступніцтву его двоюрідного брата. Багатьох пріхільніків старої влади стратили. Кримські походи тисячі шістсот вісімдесят сім и +1689 рр. прізвелі до того, что Софія опінію в ізоляції.
Подальша політика Росії на півдні
Надалі Петро Перший такоже спробував воювати з Туреччина. Его АЗОВСЬКІ походи прізвелі до тактовного успіху. В России з`явився перший морський флот. Правда, ВІН БУВ обмеження внутрішньої акваторією Азовського моря.
Це заставил Петра звернути Рамус на Балтику, де господарювала Швеція. Так Почаїв Велика Північна війна, яка привела до будівництва Санкт-Петербурга и превращение России в імперію. Одночасно з ЦІМ турки відвоювалі Азов. Росія повернула до південніх берегів только во второй половіні XVIII століття.
