Цимбалар илья владимирович: біографія, кар`єра

Відео: Пішов з життя футболіст Ілля Цимбалар

Цимбалар Ілля Володимирович народився 17 червня 1969 року в Українській РСР. Рідним містом футболіста є Одеса. За свою тривалу спортивну кар`єру Ілля виступав в провідних українських і російських клубах на позиції півзахисника, неодноразово викликався в збірну.

На тренерському терені гравець домігся локальних успіхів з командами нижчих дивізіонів. Уже на початку професійної кар`єри футболіста отримав Майстри спорту РФ.

Відео: Спартаківець Ілля Ілля Цимбалар помер в Одесі

Клубна біографія

Ілля Цимбалар почав свій шлях до великого спорту в 1977 році в одеському СДЮСШОР, що належить місцевому клубу «Чорноморець». Його першим наставником був відомий футбольний стратег Георгій Кривенко. Трохи пізніше Ілля перевівся до спортивного інтернату міста Київ, який закінчив з відзнакою. Уже тоді викладачі і тренери пророкували йому велике майбутнє.

Список країн, де грав Цимбалар Ілля Володимирович: СРСР, Росія та Україна.Дебютної командою гравця став «Чорноморець». Саме там його вперше стали награвати в якості центрального півзахисника. Через сезон, в 1987 році, Цимбалар перейшов в одеський «Динамо», звідки був відданий в оренду місцевим СКА. Провівши кілька років поза стінами рідної команди, Ілля повернувся в «Чорноморець». З 1989 року був основним півзахисником одеського клубу, неодноразово виводив партнерів на матч в якості капітана. У 1992-му виграв разом з «Чорноморцем» перший Кубок України.

У 1993 році півзахисник перейшов до московського «Спартака», де провів сім успішних сезонів. За цей період Ілля провів 146 офіційний матчів, забивши 42 голи. Цей результат для опорного півзахисника в ті роки був просто феноменальним. Своєю грою Цимбалар враз закохав у себе тисячі шанувальників столичної команди.

У 2000 році після серйозної травми підписав контракт з московським «Локомотивом», де так і не зміг вийти на звичний рівень. За півсезону, проведені в столичному клубі, Ілля зіграв лише 10 матчів, при цьому жодного разу не відзначився, обмежившись парою гольових передач. Саме тому його швидкий перехід в стан «Анжи» не став ні для кого сюрпризом.

У Махачкалі гравець виступав з 2001 по 2002 роки, ставши справжнім лідером команди. Якби не постійні травми, з`являвся б на поле регулярно. Через рецидивів Цимбалар доводилося по кілька місяців проходити курси відновлення. Проте, саме в «Анжи» футболіст закінчив кар`єру, отримавши після закінчення року пост віце-президента клубу.

Виступ за збірні

Ілля Володимирович Цимбалар, біографія якого наповнена великими клубними і особистими досягненнями, за національні команди став залучатися тільки з 1992 року. У той час півзахисник грав за «Чорноморець». Першою збірною Іллі стала українська, за яку він провів 3 офіційні матчі. Незабаром футболіст переїхав до Москви і прийняв громадянство РФ. Це дало йому можливість отримати запрошення в збірну Росії. У 1994 році Цимбалар дебютував за нову національну команду. У сумі гравець провів за збірну 28 зустрічей, відзначившись 4 рази.

Найбільш пам`ятним моментом за час виступу за команду Росії став матч відбіркового циклу до Євро-2000 з французами, коли Ілля віддав гольову передачу на Валерія Карпіна. Той забитий м`яч приніс країні історичну перемогу, а з нею - і масу емоцій.

Раніше півзахисник брав участь на чемпіонатах світу і Європи в 1994 і 1996 роках відповідно.

Кар`єра тренера

У 2003 році Цимбалар Ілля Володимирович очолив дубль «Спартака». Значущих успіхів з резервною командою новоспечений тренер не домігся. Проте, в 2004 році отримав запрошення на пост наставника клубу «Хімки».

Наступним пунктом в тренерській кар`єрі Цимбалар став рязанський «Спартак-МЖК». У сезоні 2006 року Іллі вдалося вперше вивести провінційну команду в перший дивізіон. По закінченню чемпіонату екс-півзахисник «Анжи» був визнаний відкриттям другої ліги зони «Центр». На початку наступного сезону керівництву клубу і тренеру не вдалося домовитися з приводу контракту, і Цимбалар покинув Рязань.

У 2008 році отримав запрошення від ФК «Нижній Новгород», перед яким стояла аналогічна задача - потрапляння в перший дивізіон. Новий виклик долі Ілля прийняв з радістю. На перших порах команда перебувала в середині турнірної таблиці, однак згодом боролася за золоті медалі. Через півроку тренер був змушений покинути клуб в зв`язку з сімейною трагедію - смертю матері. На початку наступного сезону Цимбалар знову повернувся в Нижній Новгород, отримавши знову пост наставника команди. Однак на цей раз результати не порадували. В кінці року він знову пішов з клубу за взаємною домовленістю.

У грудні 2009-го Цимбалар Ілля Володимирович отримав призначення помічника наставника «Шинника» Ігоря Ледяхова. Під керівництвом нового тандему ярославська команда ледь зводила кінці з кінцями, чергуючи феноменальні перемоги з провалами. У травні 2010 року з усім тренерським штабом контракт був розірваний.

Довго без роботи Ілля не залишалася. Вже через кілька місяців його запросили в якості асистента в клуб «Хімки». З 2011 року Цимбалар не тренувався. Грав на аматорських турнірах за ветеранів «Спартака».

Нагороди та досягнення

За свою футбольну кар`єру Цимбалар Ілля Володимирович шість разів ставав чемпіоном Росії. Усе золоті медалі півзахисник завойовував в рядах московського «Спартака». Також в арсеналі гравця значиться чотири перемоги в Кубку Росії.У 1990 році Цимбалар став володарем золотих медалей Кубка СРСР. У той час футболіст виступав за «Чорноморець». У 1992 році завоював з одеситами Кубок України.

З особистих досягнень півзахисника варто виділити звання «Кращий російський футболіст-+1995» за версією видання «Футбол». Крім того, він увійшов до списку легенд російського футболу.

Особисте життя

Ілля був одружений на Ірині Нижегородової - сестрі відомого екс-захисника столичного «Локомотива». За роки шлюбу у подружжя народилося двоє синів: Олег і Сергій. Обидва з раннього дитинства займалися футболом. Старший син Сергій виступав у нападі дубля «Спартака» і «Чорноморця», але в 2008 році вирішив призупинити кар`єру гравця і поступив в академію спорту. Олег пройшов молодіжні склади «Ніки», «Спартака» і «Хімок». На даний момент виступає за ялтинську «Перлину».

У вересні 2014 року в Алеї слави одеського «Чорноморця» з`явилася пам`ятна плита з написом «Цимбалар Ілля Володимирович».

Причина смерті

28 грудня 2013 помер легендарний півзахисник «Чорноморця» і московського «Спартака». Імовірною причиною смерті став порок серця.

30 грудня Ілля був похований в рідному місті на Таїровському кладовищі. Перед похованням на стадіоні «Чорноморця» відбулася панахида і літію. Попрощатися з великим футболістом прийшли не тільки його друзі і родичі, а й віддані вболівальники одеської команди, і просто ті, хто їм захоплювався за життя. Прибутки на панахиду і його товариші з «Спартака».

Смерть Іллі стала несподіванкою для всієї пострадянської футбольної громадськості.