Лівійський футболіст каддафі сааді: біографія і фото
Нечасто можна зустріти професійних спортсменів королівської крові. У Лівії є унікальний футболіст на ім`я Каддафі Сааді, син Муаммара Каддафі.
Про сім`ю
У кожної держави завжди є правитель. Лівія не стала винятком. Протягом 22 років країною правив Муаммар Каддафі. Він був одружений два рази, і від цих шлюбів народилося вісім дітей. Перший син Мухамад Каддафі народився в 1970 році від першого шлюбу з шкільною вчителькою, який був швидкоплинний, і після народження сина Муаммар розлучився з першою дружиною. В цей же рік лівійський лідер одружується вдруге на медичній сестрі Сафіі Фаркаш. Від цього шлюбу у Каддафі народилося семеро дітей, сини: Саїф Аль-Іслам Каддафі, Сааді Каддафі, Ганібал Муаммар Каддафі, Мутаззім Била Каддафі, Саїф аль-Араб Каддафі, Хаміс Каддафі, і дочка Айша Каддафі. Ще у нього було двоє прийомних дітей - племінник мілад Абузтайя Каддафі і дочка Ханна. Всі діти Каддафі отримали гарну освіту і на момент правління батька займали високі керівні посади в країні. Більшість з них були офіцерами лівійської армії.
Президент футбольної федерації
За іронією долі, що народився третім Сааді не був таким, як всі його родичі. Поки його брати і сестри вчилися, робили кар`єри військових, чиновників і нафтоторговців, третій син Каддафі Сааді цілими днями дивився футбол. У найбільший захват його приводив італійський чемпіонат. Надивившись ігор зірок того часу, Каддафі Сааді, син Муммара Каддафі, міг дозволити собі весь залишок дня ганяти м`яч на особистому стадіоні біля будинку. Однак батько, який забезпечив його всім цим, не поділяв його пристрасті до футболу, він хотів, щоб син обіймав високу державну посаду, як і його брати. Але Сааді не виявляв до цього ніякого інтересу. Тому батькові нічого не залишалося, як призначити його керівником футбольної федерації Лівії. Ось так Каддафі Сааді став новоспеченим керівником Лівійського футболу.
«Аль-Ахлі» бореться за чемпіонство
До 27 років Сааді Каддафі почав втілювати свою дитячу мрію - стати професійним гравцем. Лівія ніколи не була футбольною країною, і чемпіонат Лівії мало кого цікавив. Тому після переговорів з батьком Сааді Каддафі починає інтенсивно розвивати цей вид спорту в своїй країні. Паралельно задовольняючи свої ігрові амбіції, він стає футболістом клубу «Аль-Ахлі». Може, ця команда не дуже-то потребували посилення позиції нападника в особі президента футбольної асоціації, але, раз президент наказав, значить треба. Унікальний випадок! Так стає президентом федерації футболу і гравцем в одній особі Сааді Каддафі. Фото з сином правителя були тоді у всіх газетах.
Особливо хочеться відзначити, як проходили матчі за участю сина правителя Лівії. Навколо самого гравця завжди було багато охоронців, які всюди його супроводжували. По периметру поля стояли солдати, озброєні автоматами, а на кожній трибуні сиділо по кілька снайперів. Лише тільки на поле у Сааді не було охорони.
Тепер Сааді Каддафі-футболіст хотів трофеїв і медалей. Почати він вирішив з чемпіонату своєї країни. І «Аль-Ахлі» починає щосили боротися за чемпіонство, і в цьому йому допомагає президент-футболіст, який відзначився 3 голами в 24 матчах сезону 2000-2001. Апогеєм цього сезону став фінальний матч, вигравши який, «Аль-Ахлі» міг стати чемпіоном в разі перемоги над «Аль-Іттіхад». У тому протистоянні був призначений пенальті, гол з якого міг принести перемогу команді Сааді Каддафі, але історія знає чимало прикладів, коли гравці в простих ситуаціях не забивають найважливіший гол в чемпіонаті, а може, навіть і в своєму житті. Так сталося і з Сааді. Каддафі промахнувся, не забив, а команда так більше і не змогла перемогти. Підсумок: заслужене друге місце в сезоні 2000-2001. Але все ж мрія про трофеї почала потроху збуватися, і з «Аль-Ахлі» Сааді Каддафі завоював кубок і суперкубок Лівії.
Надалі експерти відзначали, що як футболіст Сааді був не дуже хороший. У нього не було якихось певних талантів, і він не мав добру фізичну підготовку. Однак він одразу став штатним пенальтистом і фахівцем по штрафним ударам.
Знамениті фахівці з технічної і фізичної підготовки
Погравши в «Аль-Ахлі», Сааді задумався над поліпшенням своїх навичок нападника. І йому нічого кращого не спало на думку, як найняти собі персональних інструкторів, які б допомогли йому відточити технічну майстерність і підняти швидкість і витривалість на новий рівень. Недовго думаючи, Сааді Каддафі вибрав собі в учителі знаменитого Дієго Марадону і колишнього канадського легкоатлета Бена Джонсона. Паралельно Сааді перейшов в «Аль-Іттіхад».
Заняття з досвідченими інструкторами дали свій результат, і Сааді Каддафі поліпшив свою статистику бомбардира, забивши 19 м`ячів в сезоні 2001-2002, і нарешті виграв чемпіонат Лівії. Таким чином, він став кращим бомбардиром цього сезону. Всього у складі клубу «Аль-Іттіхад» провів 70 матчів і відзначився в них 20 разів. У сезоні 2002-2003 «Аль-Іттіхад» знову завойовує чемпіонство і виграє Суперкубок Лівії.
Почавши забивати, Сааді Каддафі натякнув тренеру національної збірної Лівії, що він - гарне посилення для команди. Пора б його випробувати на міжнародній арені. Тренер особливо опиратися не став, викликав Каддафі-молодшого в збірну і призначив його капітаном команди.
«Біркіркара»
Будучи амбітним, Сааді Каддафі вирішує, що йому пора боротися за європейські трофеї. І робить в 2003 році перехід до мальтійського футбольний клуб «Біркіркара». Чи не зігравши жодного матчу, Сааді Каддафі перебирається до Італії.
Тут Сааді дав волю всім людським порокам. Багато алкоголю, наркотиків і безладних зв`язків, все це призвело до порушення спортивного режиму і погіршення фізичної форми. Ні для кого не секрет, що, якби навіть футболіст з великої літери став вести такий спосіб життя, він швидко б втратив свої сили, а Сааді, мабуть, втрачати було вже нічого.
До того як почалося європейське турне, він в 2002 році організував суперкубок Італії в Тріполі. Від цього заходу футбольна федерація Італії отримала щедрі гонорари. Також Сааді познайомився з Сільвіо Берлусконі.
Інвестиції Сааді в футбольні клуби
Крім усього, Каддафі набуває акції декількох футбольних італійських клубів, таких як «Ювентус» і «Трієстіне». І починає вже вибудовувати свої активи в даній сфері. У «Ювентусі» Сааді вибив собі місце в раді директорів. І навіть ходили чутки про його трансфер в «стару сеньйору», але, мабуть, це виявилося не під силу Каддафі. Також відомо про спробу придбання акцій «Лаціо» - надалі Сааді Каддафі сам відмовиться від цієї ідеї. Чи не вдалося йому придбати акції грандів англійського футболу «Манчестер Юнайтед» і «Ліверпуль», акції грецького «ПАОК» також не стали власністю Каддафі Сааді. Після невдалої кар`єри на Мальті довгі митарства привели капітана лівійської збірної в скромну «Перуджу».
Напевно, тоді Сааді Каддафі був найщасливішим на світі, нарешті повинна була здійснитися мрія всього його життя - дебют в «Серії А». Але і тут не обійшлося без труднощів. Сааді Каддафі попадається на допінгу в 2003-му. Він здавав пробу після матчу, в якому він був запасним і навіть не взяв участі. Керівництво команди заявило, що Сааді приймав заборонений препарат для позбавлення від болю в спині. Але допінгову комісію це не переконало, і Сааді Каддафі було призначено 3 місяці дискваліфікації. Відбувши видалення, гравець вийшов на поле в складі «Перуджі» один раз, ніж виконав свою дитячу мрію.
«Удінезе»
У 2005 році Сааді Каддафі перебирається в «Удінезе», який боровся за право грати в єврокубках, де зустрічає тренера, який працював з ним в «Перуджі». Почавши сезон на лавці запасних, Каддафі оголошує про завершення кар`єри професійного гравця в зв`язку з тим, що має очолити секретну службу у себе на батьківщині. Але чи то пристрасть до футболу, то чи відсутність керівних навичок змусили сина правителя Лівії повернутися в футбол. І через 3 місяці після від`їзду Сааді продовжив свою кар`єру в «Удінезе». На поле він не виходив до останнього матчу чемпіонату сезону 2005-2006, в якому тренер його все ж випустив в останні 10 хвилин гри.
«Сампдорія»
Наступною командою лівійського футболіста стала «Сампдорія», власник якої мріяв побудувати нафтовий бізнес в Лівії. Сааді жодного разу не вийшов на поле в складі генуезців. Мабуть, переговори ні до чого не привели. Сааді Каддафі було вже 34 роки, вік, в якому вже багато футболістів починають замислюватися про завершення кар`єри, ось і син правителя Лівії так вирішив. Усвідомивши, що його футбольні досягнення більш ніж скромні, він прийняв рішення про завершення спортивної кар`єри.
Життя без футболу
Повернувшись на батьківщину, Каддафі Сааді повернувся до своєї колишньої роботи керівника федерації футболу. Паралельно він почав займатися бізнесом, який так і не приніс йому нічого, крім збитків. У країні тим часом розгорялася громадянська війна, на Сааді озброїлася вся опозиція. Йому було висунуто звинувачення у вбивстві відомого в минулому футболіста і тренера Аль-Ріад, яке відбулося ще за часів його гри за «Удінезе». Аль-Ріад невтішно відгукувався в минулому про навички гри Сааді і скептично - про режим його батька. Пропав в 2005, а пізніше був знайдений мертвим.
На олівець до міжнародної поліції колишній футболіст Каддафі Сааді потрапив в 2011 році, коли віддавав накази про жорсткому придушенні повстання в Бенгазі. Крім цього, йому також пред`явлено звинувачення в незаконному привласненні майна федерації футболу і шахрайстві в особливо великих розмірах.
Після загибелі батька колишній лівійський футболіст Сааді Каддафі втік до Нігеру, де прожив кілька років. Після всіх пред`явлених йому звинувачень був виданий на суд новій владі Лівії. На даний момент разом зі своїми братами перебуває в лівійській в`язниці і чекає вироку.
