Приклад фейлетону з змі минулого століття і приклад сатиричної замітки в шкільну газети
Багатьом знайоме слово «фейлетон». Але не кожен знає, як воно з`явилося. Тим більше мало хто вміє писати в цьому жанрі. У статті будуть висвітлені ці питання і дано приклад фейлетону, взятий з газети минулого століття.
Етимологія терміна
Словники свідчать, що слово це прийшло до нас із Франції. Переклад його звучить як «лист» або «листок». А означало воно спочатку коротке есе, нарис чи статтю. Перший приклад фейлетону був опублікований в одній з газет в 1800 році на додаткових аркушах.
Потім, в 1803 році, редактор цього видання подовжив одну зі сторінок, відокремивши підвал білим пробілом. Саме там тепер можна стало прочитати приклад фейлетону. Зазвичай він носив розважальний, неполітичний або рекламний характер.
Тобто сам термін «фейлетон» виник на початку 19 століття. Однак до сучасного поняття про цей жанр це слово не мало ніякого відношення.
Історія жанру фейлетону
Літературознавці ж стверджують, що перший приклад фейлетону в його сучасному розумінні належить перу Вольтера. Хоча, можливо, родоначальниками цього жанру були Дідро або Фрерон. У будь-якому випадку відомо, що саме ця трійця ще в 18 столітті почала політичну боротьбу за допомогою коротких, ємних, сатиричних і навіть саркастичних нарисів.
У Росії фейлетон вперше з`явився в 1820 році. І спочатку він, як і у Франції, виконував в ЗМІ розважальну функцію. Ця була так звана газетна белетристика, манера викладу матеріалу в якій мала низьку планку з точки зору художнього виконання. Тому-то і в наш час дехто іноді вживає дане слово з нищівним, зневажливим відтінком щодо відверто слабких літературних творів.
Нині ж фейлетоном стали називати гострі статті або нариси, що висміюють недоліки сучасного життя. Вони можуть мати аналітично-абстрактний характер або спиратися на конкретні факти, називати учасників події, вказувати час, що сталося.
Слід зазначити таких чудових фейлетоністів, створили твори, які можна сьогодні вважати класикою жанру: Семюел Клеменс (Марк Твен), А. Аверченко, Саша Чорний (А. Глікберг), Теффі (Н. Бучинська). Пізніше в Росії стали відомі такі імена фейлетоністів, як Михайло Зощенко, І. Ільф і Є. Петров, М. Булгаков.
У другій половині 20 століття в Росії був надзвичайно популярний журнал "крокодил", В якому якраз були зібрані фейлетони на злобу дня. Іноді сатира була настільки гострою, так просякнута сарказмом, що тим, на кого вона була спрямована, в прямому сенсі слова було погано.
«На злодієві і… білизна зеленіє! »(фейлетон)
Приклад з газети, що випускається в невеликому містечку в середині минулого століття, наочно продемонструє, як писалися замітки в цьому жанрі.
«Вже скільки разів повторювала адміністрація міста С. своїм співгромадянам про те, що негарно красти взимку гарячу воду з труб, що забезпечують опалення міської лікарні. Але жителі довколишнього приватного сектора ніяк не реагували на ці заклики.
І тоді адміністрація пішла на крайні заходи. У воді, яка циркулює в опалювальній системі лікарні, було розчинено хімічна речовина, практично непомітне в розчині. Однак при висиханні води речовина набуває отруйно-зелений колір. Про це адміністрація міста інформувала співгромадян, пояснивши, що несанкціоноване підключення до трубопроводу є порушенням закону.
Буквально на другий день в кабінет голови адміністрації міста С. товариша Окопенкова А. П., подолавши всі перешкоди в особі секретарки Зоенька і прибиральниці тітки Марусі, увірвалася розлючена мешканка Петрова М. Н. з оберемком отруйно-зелених простирадлом, наволочок, чоловічих майок і декількох предметів з жіночого туалету інтимного характеру.
Петрова сказала гнівну полум`яну промову на адресу Окопенкова і іже з ним, в якій вона звинуватила керівництво міста у всіх гріхах, починаючи з пияцтва її чоловіка, батька її чоловіка і батька батька її чоловіка і закінчуючи позеленілої від жахливої екології в місті білизни, вивішеного на просушку на вулицю.
Всі доводи глави адміністрації М. Н. слухати не хотіла і зажадала письмового пояснення, а також грошової компенсації за зіпсовані речі. Товариш Окопенко А. П. був змушений викласти своє пояснення громадянці М. Н. і… віднести його в нарсуд.
Воістину мають рацію ті, хто говорив: «На злодієві і шапка горить!» У нашій історії постраждала не тільки шапка…"
З чого ростуть фейлетони?
Дуже затребувані такі гумористичні або сатиричні замітки для шкільних ЗМІ як друкованих, так і стінних газет або журналів. Але як написати фейлетон? Приклади сучасних коротких сатиричних заміток сьогодні масово зустрічаються в блогах, а також в статусах, коментарі в соціальних мережах і на різних форумах. Адже на основі будь-якого, навіть самого крихітного події можна створити повноцінний фейлетон.
Приклад: про школу і учнів потрібна замітка в стінгазету. Беремо смішну ситуацію: Іванов Сергій з 5 класу на все пропозиції вчителів раптом став реагувати однаковим відповіддю: «Я вам Бобик, чи що?» Чи це не готовий сюжет для фейлетону?
«Я вам Бобик, чи що?»
«Друзі! Будьте обережні: серед нас по школі бродить перевертень! Він має цілком звичайний вигляд, практично не відрізняється від людей. Видає себе фразою «Я вам Бобик, чи що?», Якої ніби мотивує відмову від виконання будь-яких пропозицій вчителів. Причому відразу ж після цих слів він старанно виконує завдання. Тим самим цей «небобік» намагається приховати свою приналежність до істот потойбічного світу.
Друзі! Будьте гранично обережні! Серед нас бродять люди-бобики! »