Андрій козирєв: біографія, діяльність

Відео: Андрій Громико. Гігант, якому вдалося вижити

Андрій Козирєв (народився 27 березня 1951 роки) був першим міністром закордонних справ Росії за президента Єльцина з жовтня 1991 року по січень 1996 року. Він почав працювати в МЗС СРСР з 1974 року, але блискавичну кар`єру зробив саме з приходом до влади Бориса Єльцина.

Походження і національність

Де ж почав свій життєвий шлях Козирєв Андрій Володимирович? Біографія його почалася в Брюсселі, де тривалий час працював його батько, інженерно-технічний працівник Міністерства зовнішньої торгівлі. Як повідомив сам Козирєв в своєму інтерв`ю газеті «Нью-Йорк таймс» влітку цього року, його сім`я (ймовірно, батьки батька) бігла з села (судячи з усього, в період колективізації). Два дядьки Козирєва були офіцерами Радянської армії в чині полковника.

Відео: Як все починалося. Макс Покровський

Про матір його можна припустити лише те, що вона, по всій видимості, була єврейкою, оскільки сам Козирєв є членом президії Російського єврейського конгресу, а у євреїв прийнято вести свій рід по материнській лінії. Так хто ж тоді Козирєв Андрій Володимирович? Національність його цілком виразно проявилася в самому факті обрання до президії вищезгаданої організації: він єврей. Хоча у своїй радянській анкеті завжди вказував у графі "національність" "російська".

роки навчання

Андрій Козирєв навчався у спеціалізованій іспанській школі, що сильно допомогло йому при вступі до інституту. Але спочатку він зовсім не прагнув здобути вищу освіту і після школи пішов працювати слюсарем на режимний московський машинобудівний завод «Комунар», маючи намір після року роботи піти служити в армію (таку версію він сам викладає в своєму інтерв`ю журналу «Форбс»). Але після року фізичної праці його життєві пріоритети сильно змінилися, і Андрій пішов до парторга свого цеху за рекомендацією для вступу до інституту.

Такий документ йому видали, і з ним абітурієнт відправився в Університет ім. Патріса Лумумби, куди приймали лише за таких рекомендацій. Але вступити туди йому завадив допуск до таємниць, отриманий в процесі роботи на «Комунарі» (адже в цьому «універі» було безліч студентів-іноземців). Однак партком «Комунара» виправив свою помилку і переписав рекомендацію на МГИМО. З нею Андрій Козирєв в 1969 році все ж надходить в цей престижний вуз і через п`ять років успішно його закінчує.

Початок діпкарьери і зміна світогляду

Після завершення навчання Андрій Козирєв надходить на роботу в Управління міжнародних організацій (УМО) МЗС, яке відповідало за питання, що стосуються ООН, контролю над озброєннями, включаючи біологічну та хімічну зброю. Протягом наступних трьох років він підготував і захистив кандидатську дисертацію про роль ООН в процесі розрядки напруженості в 70-і роки.

У 1975 році Козирєв вперше виїжджає за кордон - в США. 24-річний радянський дипломат відчуває, за його словами, справжній шок від побаченого там товарного достатку. Йому б згадати слова Володимира Маяковського: «У радянських власна гордість! На буржуїв дивимося зверхньо! »Але мабуть, погано виховували цю саму гордість у молодих радянських дипломатів.

Другим ударом по світогляду Козирєва стало прочитання роману Бориса Пастернака «Доктор Живаго». За його власним визнанням в тому ж інтерв`ю «Форбс», він став після цього «внутрішнім дисидентом і, чесно кажучи, антирадянщиком».

Кар`єра в радянський період

Козирєв вельми важко просувався по кар`єрній драбині. На постійну роботу за кордон його не відправляти, через 12 років служби він піднявся до посади заввідділом УМО. Дуже важливу роль в його подальшій кар`єрі зіграли хороші стосунки з Едуардом Шеварднадзе, які прийшли в МЗС в 1988 році на зміну Андрію Громико. Новий міністр почав корінну реорганізацію свого відомства. При ньому Козирєв став начальником УМО, замінивши людини, який був на 20 років старший за нього. У 1989 році Козирєв опублікував в журналі «Міжнародна життя» різку статтю з критикою зовнішньої політики радянської держави, закликав в ній відмовитися від підтримки численних псевдосоціалістичних країн-союзників. Статтю передрукувала «Нью-Йорк таймс», її розбирали на Політбюро ЦК КПРС. Але Шеварднадзе підтримав його позицію.

Діяльність в якості міністра

Через колишнього співробітника МЗС Лукіна, який став головою комітету з міжнародних відносин парламенту РРФСР, Козирєв поросят в команду голови парламенту Бориса Єльцина. Його призначають міністром закордонних справ РРФСР. Ця посада була чисто декоративною, ніякої власної зовнішньої політики Росія в складі СРСР не вела.

Після невдалої спроби держперевороту в 1991 році він опинився в команді молодих реформаторів, яка включала Єгора Гайдара і Анатолія Чубайса, які розділяли з Козирєвим його прозахідні ліберально-демократичні ідеали. Разом з Геннадієм Бурбуліс він готував в Біловезькій Пущі в грудні 1991 року документ про припинення існування СРСР і утворення СНД.

Козирєв стверджував, що намагався зробити Росію партнером Заходу в формується після холодної війни світопорядку. Він виступив ініціатором великих угод по контролю над озброєннями з США. Він також розглядається багатьма як один з найактивніших прихильників лібералізму і демократії в посткомуністичній Росії.

Широко відомо (зі слів Євгена Примакова) висловлювання Козирєва, що у Росії немає сформованих національних інтересів і вона потребує допомоги з боку США в їх виробленні. Чи не протидіяв розширенню НАТО на Схід на початку 90-х років, чим викликав різке неприйняття до себе багатьох російських політиків. Сприяв приєднанню Росії до програми НАТО «Партнерство заради миру», наслідком чого став поспішний і непідготовлений виведення російських військ з Німеччини в 1994 році.

Відео: ФОТОШОПКА - Андрій Немодрук (ND Production)

Кадрова політика міністра була фактично спрямована на розвал МЗС. За роки його керівництва відомство покинули понад 1 тисячі кваліфікованих дипломатів.

Передчуваючи свою неминучу відставку, міністр розсудливо організував в 1995 році своє обрання в Держдуму, а потім попросив у Єльцина відставку, яка і була йому дана. Деякий час він працював в російському парламенті, а потім відійшов від політичного життя. Однак чи міг абсолютно загубитися такий відомий політик, як Козирєв Андрій Володимирович? Де зараз живе колишній керівник російського МЗС. Він влаштувався в Майамі. Влітку цього року дав інтерв`ю «Нью-Йорк таймс», в якому висловив надію на швидкі зміни політичного курсу Росії. Ну що ж, поживемо - побачимо.

Козирєв Андрій Володимирович: сім`я і особисте життя

Сьогодні наш герой загоряє і читає фоліанти про демократичні зміни в світі. Періодично наїжджає до Вашингтона для участі в засіданнях Американської ради із зовнішньої політики, яке постачає аналітичну інформацію членам конгресу.

А який в родині Козирєв Андрій Володимирович? Дружина його Олена була колись співробітницею МЗС. Зараз веде їх загальне домашнє господарство. У них 18-річний син Андрій.