Ігор щеголєв, помічник президента російської федерації: біографія, особисте життя

Ігор Олегович Щоголєв, помічник президента Російської Федерації, професійний журналіст, член команди Путіна викликає інтерес у громадськості через свою інформаційну закритість. У ЗМІ він виступає виключно «у справі», рідко з`являється на світських заходах і ніколи не говорить про свою сім`ю. Розповімо про те, як Ігор Щеголєв прийшов в Кремль, як складалася його кар`єра і особисте життя.

Ранні роки

народився Ігор Олегович Щоголєв 10 листопада 1951 року в українському місті Вінниця. Про своє дитинство і батьків він категорично не бажає говорити. Журналісти припускають, що нічого примітного в цей час з майбутнім міністром РФ не відбувалося. З дитинства Ігор був дуже «пристойним» дитиною, яка не доставляла особливого клопоту батькам.

Освіта

Навчався Ігор Щеголєв у звичайнісінькій вінницької середній школі. Але вчився дуже добре. З дитинства він показував явно гуманітарні нахили і велику здатність до мов. Незважаючи на відмінне навчання в школі, Щоголєв не був «ботаніком». Він ріс дуже контактним і активним, займався спортом і вже з підліткового віку був націлений на кар`єру. Після школи він без праці вступив до Московського інституту іноземних мов ім. М. Тореза. Він вільно володіє англійською, французькою та німецькою мовами.

За два роки навчання в інституті Щеголєв показав себе як дуже старанний і перспективний студент. Це і стало причиною того, що в 1984 році він в рамках міжнародної програми обміну студентами поїхав вчитися в Лейпциг в університет ім. К. Маркса. У такі програми брали виключно благонадійних і відмінно успішних студентів. У 1988 році Ігор успішно завершує навчання в двох вузах, захищає дві дипломні роботи і отримує кваліфікацію філолог-германіст. За часів навчання в Лейпцигу, за відомостями журналістів, Щоголєв перетинався з Володимиром Путіним, який очолював там Будинок радянсько-німецької дружби і служив в органах держбезпеки. Поінформовані джерела стверджують, що саме тоді Путін «завербував» перспективного фахівця-міжнародника.

ІТАР-ТАСС

Свій трудовий шлях Ігор Щеголєв почав як редактор в Телеграфному агентстві Радянського Союзу. Він працював в редакції країн Америки. У 1992 році на базі цього інформаційного агентства відкривається ІТАР-ТАСС. У ньому Щеголєв працює редактором, а потім і старшим редактором загальної редакції по країнах Європи. За ці роки він показав себе не тільки, як хороший професіонал, але і продемонстрував свою благонадійність. Це дозволило йому в 1993 році стати власним кореспондентом ІТАР-ТАСС в паризькій редакції. У цей період Щеголєв активно пише, його матеріали виходять в таких виданнях, як газети «Труд», «Известия», «Червона зірка», «Сегодня», в журналах «Радник» і «Аномалія». Помітними стали його публікації про конференцію щодо вирішення проблем насильства над жінками в світі, про перший світовій першості з дзюдо, рецензія про спогади французького президента Ф. Міттерана. До цього часу Щеголєв став визнаним експертом у справах Європи.

У 1997 році закінчилася закордонне відрядження Щеголева. Він повернувся в Москву, де став працювати керівником європейського сектора в редакції ІТАР-ТАСС, потім журналіст перейшов на посаду заступника головного редактора служби новин агентства. У цей час Щеголєв став членом так званого клубу кремлівських журналістів, він висвітлював діяльність та іноземні візити президента Б.М. Єльцина.

зовнішня розвідка

Майбутній помічник Президента вже в роки своєї роботи в ІТАР-ТАСС став співробітником Комітету держбезпеки. У ті часи саме служба в органах зовнішньої розвідки була майже обов`язковою умовою успішної кар`єри. Без такої співпраці майже неможливо було виїхати в тривале закордонне відрядження, тим більше в престижну паризьку редакцію. Сам Щеголєв ніколи не підтверджував і не заперечував своєї роботи у зовнішній розвідці. Він не має військового звання і, за припущеннями журналістів, був позаштатним співробітником КДБ.

Кар`єра в уряді

У 1998 році Ігор Щеголєв, біографія якого робить несподіваний поворот, переходить на роботу в уряд Російської Федерації, він стає заступником начальника управління урядової інформації. Ця рокіровка вказувала, що його професійні якості і заслуги були гідно оцінені керівництвом. Крім того, фахівці говорять, що цей переклад сигналізував про наявність у Щеголева хороших зв`язків, адже просто так потрапити в уряд неможливо.

Вже через 3 місяці Щеголєв стає прес-секретарем прем`єр-міністра Євгенія Примакова. Ігор Олегович каже, що до цього призначення він не був близько знайомий з Євгеном Максимовичем, вони лише декілька разів перетиналися в зарубіжних поїздках. Згодом Щеголєв здружився з Примаковим, і вони підтримували хороші стосунки і після того, як їх спільна робота завершилася.

Ще через 2 місяці Щеголєв був призначений на посаду керівника управління урядової інформації. Це було дуже стрімке просування по службі. Через рік, правда, Щеголева прибрали з цієї посади, але він не пішов на зниження і став радником нового прем`єр-міністра Сергія Степашина.

У 2000-му він стає керівником прес-служби Адміністрації Президента РФ, а ще через рік - керівником протоколу глави держави. Він займався організацією заходів за участю глави держави, а також «підстраховував» прес-службу президента. За роки роботи в Уряді та Адміністрації Президента Щеголєв напрацював хороші зв`язки, про нього багато колег відгукуються дуже позитивно.

міністр Щоголєв

У травні 2008 року, після перемоги на виборах Дмитра Медведєва, абсолютно несподівано для широкого загалу Ігор Щеголєв був призначений на пост міністра зв`язку і масових комунікацій Російської Федерації. Здивування в рядах політологів і експертного співтовариства викликало те, що у нового міністра практично був відсутній досвід роботи в телекомунікаціях. Цю прогалину було заповнено помічниками міністра, якими стали Олександр Провоторов і Костянтин Малофєєв, відомі персонажі на ринку комунікацій.

Як заслуг Щеголева на міністерському посту називають завершення переходу вітчизняного телебачення на цифрове мовлення, створення об`єднаного регулятора телекомунікацій і ЗМІ, а також запуск в практичне використання електронного уряду та сайту держпослуг. Також міністр був активним прихильником введення різних інструментів контролю і нагляду за інтернетом, він був ініціаторам розробки механізму стеження і цензурування інтернет-ЗМІ. Щеголева не раз звинувачували в лобіюванні інтересів різних бізнес-структур, але ніяких доказів цього ніхто уявити не міг.

Після того як в 2012 році В.В. Путін повернувся в президентське крісло, Щоголєв втратив своє місце в новому кабінеті міністрів.

Помічник Президента РФ

У травні 2012 року вийшов наказ президента В. Путіна, в якому говорилося про те, що Ігор Олегович Щоголєв призначається помічником глави держави. На цій посаді він займається підготовкою виступів Путіна, організацією його зустрічей. Також Щеголєв працює головним редактором журналу «Радник», виступає як експерт по країнах Європи в коментарях для ЗМІ.

Особисте життя

Ще будучи міністром, Ігор Щеголєв, особисте життя якого покрита густою завісою таємниці, неодноразово висловлювався про те, що необхідно посилювати законодавство в частині покарань за вторгнення в приватне життя громадян. Про свою сім`ю і деталях приватної сфери ніколи не говорить. Журналістам відомо, що Щеголєв одружений. Його дружина, Щеголева Римма Вікторівна, з 1998 року працює доцентом кафедри німецької мови в Академії зовнішньої торгівлі. Вона не раз проходила закордонні стажування в Німеччині. Як і чоловік, вона є фахівцем з германських мов і великим шанувальником цієї культури і країни. Про те, чи є у подружжя Щеголева діти, нічого невідомо.

Цікаві факти

Ігор Щеголєв, сім`я для якого - найбільш закрита тема, палкий прихильник ідеї введення кримінальної відповідальності за розслідування папараці в сфері особистого життя. Щоголєв показав себе як досить жорсткий керівник, він є активним провідником концепції «Безпечний інтернет» і виступає за посилення відповідальності за якість інформації в електронних виданнях.