Стаття: звільнення у зв`язку з втратою довіри
розірвання трудових відносин через втрату довіри з боку колишнього роботодавця - юридична процедура, передбачена законодавством, як ефективний спосіб позбутися від недобросовісного співробітника. Випадки звільнення в зв`язку з втратою довіри в даний час нерідко зустрічаються в трудовій практиці. Застосовуючи це юридична підстава, важливо правильно оформити кожен етап звільнення, так як будь-які порушення, допущені в ході цієї процедури, можуть послужити підставою для судового розгляду з колишнім співробітником. Результатом судового процесу може стати визнання дій роботодавця неприпустимими і незаконними, з наслідками у вигляді відновлення на колишньому місці роботи і (або) внесення змін до трудової книжки звільненого працівника. Як правильно повинна проводитися процедура звільнення в зв`язку з втратою довіри? Кого можна і кого зі співробітників не можна звільнити на цій підставі?
Підстава і умови для звільнення
Як правило, коли мова йде розірвання трудових договорів через втраченої довіри, підставою для цього є пункт 7 статті 81 Трудового кодексу РФ. Слід знати, що звільнення працівника у зв`язку з втратою довіри допустимо за таких умов:
• Є незаперечні докази того, що співробітником скоєно винні дії, що послужили приводом для втрати довіри. До подібних дій може ставитися розкрадання, доведені факти корупції, халатне ставлення до довіреним працівникові матеріальним цінностям, приховування інформації про доходи або про наявність судимості за економічні злочини та інше. Загальний перелік діянь містить Трудовий кодекс РФ (див. П. 7.1 і пункт 7, 81 стаття). Звільнення в зв`язку з втратою довіри потрібно довести в ході службового розслідування. Залучати при цьому співробітника в рамках адміністративного (кримінального) справи немає необхідності.
• Така підстава, як стаття «Звільнення в зв`язку з втратою довіри» може бути застосована виключно до співробітників особисто обслуговуючим (виконує функції зі зберігання, транспортування, прийому, видачі і так далі) матеріальні цінності, особливо грошові кошти. Ця умова має бути закріплено за працівником документально, на підставі конкретних пунктів трудового договору (контракту), посадових інструкцій, договорів про повну (колективний чи індивідуальний) матеріальної відповідальності та інше. Цей принцип, який діє для випадків звільнення на підставі, що розглядається в даній статті, мабуть, порушується найчастіше. Як приклад можна привести звільнення «по сьомому пункту» співробітників, що займають в такі посади, як головний бухгалтер, економіст, бухгалтер. Досвідчені правознавці рекомендують застосовувати «втрату довіри» по відношенню до цієї категорії працівників вкрай обережно, орієнтуючись на те, покладені Чи на співробітника обов`язки по безпосередньому контакту з грошовими коштами, функціонал касира або рахівника, наприклад. Відсутність подібних обов`язків у звільненого «бухгалтерського працівника» нерідко призводить до того, що в суді колишній співробітник легко і швидко відновлюється у роботодавця у своїй посаді або отримує необхідні компенсації.
• Якщо втрата довіри роботодавця сталася в результаті дій, пов`язаних з виконанням трудових обов`язків, звільнення співробітника в зв`язку з втратою довіри буде також розглядатися, як захід дисциплінарного стягнення. З цієї причини неодмінною умовою розірвання трудових відносин на цій підставі буде неухильне дотримання всіх етапів процедури дисциплінарного стягнення у встановлені для цього строки.
Звільнення з державної або військової служби
Слід знати, що звільнення в зв`язку з втратою довіри може бути здійснено не тільки на підставах вищевказаної статті, а із застосуванням норм федерального законодавства, що відноситься до конкретної професії. Наприклад, це стосується осіб, зайнятих на державній службі, органах правопорядку або професійних військових.
Якщо розглядати звільнення військовослужбовця у зв`язку з втратою довіри, то при виданні наказу в цьому випадку керуватися слід Положенням про порядок проходження військової служби, а саме пунктом про порядку звільнення військовослужбовця. На підставі пп. д. 1, 2 частини 3, військовослужбовець може бути звільнений з формулюванням «у зв`язку з втратою довіри», якщо:
• Навмисно не надані (або надані неповно, недостовірно) відомості про доходи та майно самого працівника, його дружини і дітей неповнолітнього віку.
• Військовослужбовець здійснює будь-яку підприємницьку діяльність.
• Військовослужбовець бере участь в управлінні комерційної організації, отримуючи за це грошову оплату, а також в разі діяльності в сфері органів управління чи інших органів некомерційних іноземних організацій. У цих підстав для звільнення є ряд винятків, всі вони визначені Федеральним законом (справжнє редакція) «Про військовий обов`язок і військову службу».
• Є випадок неприйняття заходів до врегулювання (запобігання) конфлікту інтересів, однією зі сторін в якому є сам військовослужбовець. Також може бути звільнений і командир, якому було відомо про факт особистої зацікавленості підлеглого, не прийняв заходів.
Аналогічні положення, що регулюють підстави звільнення в зв`язку з втратою довіри, є в федеральних законах «Про прокуратуру», «Про поліцію», «Про державну цивільну службу» і так далі. Загальним при цьому залишається необхідність доведення винності працівника, який звільняється і суворе дотримання термінів і процедури звільнення.
Коли не можна звільнити?
Навіть при наявності повністю доведених винних дій, провести звільнення у зв`язку з втратою довіри не допустимо:
• Стосовно вагітній жінці.
• В період тимчасової відсутності працівника (відпустка або лікарняний). У цьому випадку, буде потрібно дочекатися, коли співробітник повернеться до своїх трудових обов`язків.
• Також є обмеження для звільнення неповнолітньої особи: звільнення у зв`язку з втратою довіри потрібно узгодити з місцевим відділом трудової інспекції та представником комісії у справах неповнолітніх.
Етапи процедури звільнення
Як було сказано вище, звільнення в зв`язку з втратою довіри за проступки, вчинені в рамках виконання безпосередніх посадових обов`язків, Трудовим кодексом відноситься до дисциплінарних стягнень (ст. 192). У зв`язку з цим розірвання трудових відносин на даному підставі має бути проведено в порядку, передбаченому статтею 193 ТК РФ. Це означає, що порядок звільнення в зв`язку з втратою довіри:
Відео: Стаття 81 п 7 Втрата довіри
• Виявлення і фіксація винних дій працівника.
• Проведення службового розслідування.
• Отримання письмового пояснення від працівника (складання акта відмови від пояснень).
• Акт про результати (підсумки, висновках) службового розслідування.
• Видання наказів.
• Звільнення.
Терміни при звільненні на підставі втрати довіри
Важливою умовою дотримання законності процедури звільнення буде розірвання трудового договору в терміни, встановлені для цього трудовим законодавством.
Застосувати звільнення в зв`язку з втратою довіри допустимо протягом одного місяця, починаючи з того моменту, коли проступок працівника було виявлено. У цей період не входить:
• Час, необхідний для узгодження рішення про звільнення з профспілковою організацією (якщо є даний представницький орган).
• Періоди відсутності винного співробітника на робочому місці (лікарняні дні і відпустки).
Слід пам`ятати, що не можна застосовувати дисциплінарні санкції (в даному випадку звільнення) пізніше шести місяців з дня, коли були здійснені винні дії. Виняток становлять проступки, виявлені в результаті аудиторської або фінансово-господарської перевірки: в цьому випадку - не пізніше дворічного терміну.
Службове розслідування: підстава, документація
Дії співробітника, які заподіяли шкоду або створили ризик заподіяння шкоди матеріальним цінностям роботодавця, повинні бути зафіксовані в офіційному документі: акт інвентаризації, доповідна (службова) записка безпосереднього керівника, акт про виявлену недостачу та інше. Такий документ є підставою для початку службового розслідування, мета якого - або підтвердити вину працівника, або встановити його невинність.
Повноваження з ведення службового розслідування покладаються на спеціально створену комісію. Комісія для розслідування створюється наказом по організації, який містить причини проведення роботи по внутрішньому розслідуванню, відомості про членів комісії (П.І.Б., посада, перелік повноважень), терміни дії та інше. До комісії повинні входити співробітники, які не зацікавлені особисто в результатах розслідування, але мають достатньої компетенції, що дозволяє розібратися в обставинах вчиненого проступку.
Комісія у встановлені терміни зобов`язана, при необхідності, провести інвентаризацію, а також запросити і підготувати документацію, яка буде служити підтвердженням винності працівника. Будь-яка дія, яку виконують в ході службового розслідування, має фіксуватися у відповідних актах, службових або доповідних записках, довідках, протоколах. Крім того, обов`язок комісії - отримати пояснення з самого працівника.
Пояснення або відмова від пояснення працівника
Вимога співробітнику про надання пояснень за фактом проступку рекомендується скласти офіційним документом з організації і вручити під підпис працівникові. В особливих випадках, наприклад, якщо співробітник відмовляється поставити підпис, що підтверджує отримання вимоги, про відмову слід скласти акт. Вимога працівникові при цьому можна не тільки вручити особисто, а й відправити поштою, рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до загальної процедури, передбаченої для призначення дисциплінарного стягнення, на надання пояснень співробітнику необхідно дати два робочих дня. Якщо після закінчення цього терміну пояснення не отримані, відповідний акт (про ненадання або про відмову співробітника дати пояснення) повинен бути складений.
Результати роботи комісії
Підсумком роботи комісії повинен стати акт про результати розслідування. У документі повинні бути вказані:
• Дата закінчення службового розслідування.
• Відомості про членів комісії.
• Відомості про працівника, яка притягається до службового розслідування.
• Виклад обставин, що послужили приводом для службового розслідування, з урахуванням ступеня вини та тяжкості провини.
• Докази винних дій працівника (або докази невинності) у вигляді переліку з додатками.
• Підписи членів комісії.
Звільнення за дії, не пов`язані із здійсненням трудових функцій
Припинення трудових відносин з працівником, у разі коли приводом для втрати довіри з`явилися дії, не пов`язані з виконанням його робочих обов`язків, не відноситься законом до дисциплінарних стягнень. З цієї причини, процедура припинення трудових відносин значно спрощена: не вимагається проведення службового розслідування, а терміни, в які повинно бути прийнято рішення про звільнення складають до одного року з того моменту, коли роботодавець був поінформованим про провину співробітника. Аргументом для звільнення може послужити копія документа, що підтверджує факт вчинення працівником навмисних винних дій, наприклад, копія судового рішення.
При цьому розірвання трудових відносин також має бути здійснене відповідно до порядку, встановленого трудовим законом
накази
Якщо в результаті висновків комісії, було прийнято рішення про звільнення у зв`язку
Звільнення в зв`язку з втратою довіри проводиться виданням двох наказів:
• Наказ про застосування дисциплінарного стягнення. У цьому документі містяться не тільки обов`язкові відомості про працівника (П.І.Б., посада та інше), а й відомості про скоєний проступок, вказівки на положення колективного та трудового договорів та інших нормативних документів організації, порушені в результаті винних дій працівника, обставини і ступінь провини. Не пізніше трьох днів працівника слід ознайомити з наказом під підпис. У разі відмови працівника підписати, складається акт про відмову, який засвідчується підписами членів комісії.
Відео: Директор кисловодського технікуму поновлений на посаді
• Наказ про звільнення. Видається з посиланням на реквізити наказу про дисциплінарне стягнення. Причина звільнення вказується в повній відповідності з пунктом 7 статті 81 Трудового кодексу.
Заповнення трудової книжки
Запис роботодавця вноситься в трудову книжку з тим же формулюванням причини звільнення, що і в наказі. приклад:
В день звільнення співробітника, йому видається його оформлена трудова книжка.
виплати працівнику
Незважаючи на те що мова часто йде про реально заподіяний матеріальний збиток, ця обставина не звільняє роботодавця від обов`язку здійснити всі належні виплати. В день розірвання трудових відносин працівник повинен отримати остаточний розрахунок по заробітній платі, а також всі премії, а також компенсаційні надбавки. Компенсацію завданої колишнім працівником шкоди, роботодавець, зрозуміло, має право вимагати виключно через суд.