Дюймовочка - персонаж однойменної казки ганса християна андерсена

Самі добрі там, де, що Кожна казка Чомусь вчитись. Чому може навчіті казка "Дюймовочка" Ганса Християна Андерсена?

Відео: ???????????? Г. Х. Андерсен. Казки для дітей. Дюймовочка - казка Андерсена для дітей. Частина 1 ??????

Уявіть Собі, багато чому! Дитина, знайомлячісь з маленькою-премаленькой дівчінкою, вчиться жити в цьом Величезне і Годіна страшному світі. Відправімося в подорож по чарівній країні, створеної фантазією геніального казкар, і вінесемо з неї уроки життя.

Одна жінка, Чаклунка і Дюймовочка

Одна жінка мріяла мати дитину і Пішла до Чаклунка. Чому вона не народ Собі дитину сама, не усіновіла сірітку? Аджея так звичайний надходять ті, хто Мріє про дітей. Однак є така категорія людей, Які НЕ можуть Самі справлятіся зі своїми проблемами. Смород і вдаються до послуг чаклунів, магів, відьом, екстрасенсів. Справа тут в тому, що у подібній людини є бажання, але немає здібностей, Творчої фантазії, жіттєвої ЕНЕРГІЇ. Ця бідна жінка навіть НЕ може придумат дівчінці нормального імені, вона НЕ здатно Забезпечити дитині БЕЗПЕКА, безтурботно залішаючі горіхову шкаралупу зі Спляча дівчінкою біля відчіненого вікна. Цілком закономірно, що вона позбулася свого щастя.

Чаклунка - образ людини, навпаки, володіє здатністю до творчості. В її силах з чогось звичайна, наприклад з ячмінного зернятка, створити Щось фантастично, Натхнення і істота. Альо все ж Чаклунка - це проста людина, чи не всемогутній Бог, тому чудовий вітвір Вийшла маленьке-премаленькое.

Дюймовочка, народж силою Творчої фантазії, має красу і талантом. Вона здатно даруваті всім живим істотам радість і щастя. Альо вона настільки мала, що НЕ може існуваті самостійно в матеріальному світі. Її чарівність пошірюється тільки на духовну складових реальної дійсності. Це її порятунок і одночасно випробування - вона завжди комусь потрібна і одночасно від кого-то залежна. Дюймовочка - персонаж сімволічній, вона являє собою Щось прекрасне, але недосяжне в реальному жітті, Аджея нікому НЕ вдалося володіті нею в цьом світі. Лише в далекій країні це Вийшла у короля ельфів, істоті настільки ж фантастичного, як і сама Дюймовочка.

Жаба, її синок і Дюймовочка

Жаба, вкравши Дюймовочку, булу кілька завбачліві колішньої господині, вона помістіла скарб на лісточок, далеко від берега, щоб запобігті втечі потенційної невісткі. І все ж, маючі стереотипне мислення, вона не могла пріпустіті, що є інші сили, здатні втрутітіся в її плани: плавають риби наприклад. Навіть думка про ті, що хтось готовий надаті допомогу Нещасний створення, что НЕ спадає на думку жабі. Крім того, вона НЕ думає і про те, що її синок як Чоловіка може зробити Нещасний кого завгодно. І найстрашніше - жаба порається по Влаштування сімейного гніздечка в болоті болоті, в якому Дюймовочку НЕ Вижити. Альо старої жабі недоступно розуміння Всього цього. Чому тут можна навчітіся? Хоча б тому, що будь-яке діяння ускладнюється великою кількістю обставинам, одні можна Передбачити і запобігті, а інші, в силу людської обмеженості, Неможливо. Є люди, Які НЕ ма ють адекватного уявлення про світ, про себе і про оточуючіх. Все, що роблять смород, рано чи Пізно закінчується крахом.

Відео: Гидке Каченя (Гидке каченя Г.Х. Андерсена)

Синок у жабі - істота абсолютно безхарактерне. Знайшли Йому наречену - одружується, Якби НЕ знайшли - НЕ одружівся б. Це образ людини, у якого Взагалі немає Ніякого особістісного качана. Навряд чи ВІН БУВ дуже засмученій після Втрати нареченої. Дружина Взагалі Йому НЕ потрібна. Хіба мало таких сімей, Які з`явилися Завдяк активним клопоти сторонніх осіб? Чи щасливі вони? А може буті, десь в болотної твані Затишне сімейного гніздечка, влаштованого "турботливих" Свекруха, вмирає «дюймовочка», Якій Ніхто НЕ допоміг.

Наша героїня виявило на листку латаття посеред річки і страшенно злякалася. Як може вести себе людина в такій ситуації? Вона могла б влаштуваті скандал жабі і її синку, могла б кідатіся в істеріці по листку і голосно кликати на допомогу, розганяючі своїми криками полохлівіх рибок, могла б кинути в Річку в поріві відчаю і потонути. Зазвічай так поводять люди, Опинившись у безвіхідній ситуації. Альо Дюймовочка поводиться по-ІНШОМУ: Повністю змирившись зі своєю долею, вона гірко і тихо сумує про свою занапащення життя. Рибки, побачив це, зглянуліся над нею і перегрізлі Стеблін, що утрімує квітка Дюймовочки. І лісточок забравши прекрасну полонянку геть від потворніх жаб. кажуть що жалість прініжує людину, як бачим, что НЕ прініжує, а рятує. Саме лагіднім зазвічай везе - їм ОХОЧЕ допомагають.

А ще допомагають красивим. Так Було з Білим метелики, Зачарований красою Дюймовочки. ВІН дозволив їй прив`язати себе паском до листочку, за що і поплатівся життям. Про що тут можна Говорити? Напевно, про ті, що не можна буті прив`язання до чогось настільки, що Неможливо Було б звільнітіся.

Жук і Дюймовочка

Вінуватцем загібелі метелика ставши хрущ. Альо ВІН навіть і краєчком свідомості НЕ задумавсь про ті, що з його вини хтось загінув, Йому і горя мало.

Хрущ БУВ НЕ позбавленій естетичного смаку, і маленька красуня Йому дуже сподобалось. Альо вісь Прийшли інші хрущі і вислову свою думку: «У неї тільки дві ніжки!», «У неї навіть немає щупалець!» І жук відмовився від Дюймовочки. Чому це сталося?

По-перше, хрущ - егоїст, Який вважає Собі гіднім Всього самого Краще, ВІН бере від життя все, що Йому подобається, при цьом залежних від чужої думки. Це представник модної тусовки, для якого найстрашніше відрізнятіся від «своїх», буті НЕ як Усі. Цінність чого б то ні Було для таких людей вимірюється НЕ Власний уявленнямі, а ТІМ, як це оцінюють інші. Казка «Дюймовочка» дає нам розуміння страшного зла, ласка Полягає у відмові від любові на Догода Громадській думці.

Як и одного, жук - це не той варіант, Який годиться в чоловіки Дюймовочку. У нього стереотипне мислення, і це заважає Йому буті Незалежності навіть у тому, щоб буті щасливим. Навіть сто тисяч хрущів НЕ змоглі б дати Йому і малої дещіці тієї духовної радості, якові могла б дати одна Дюймовочка. Внутрішньому стану щастя і любові ВІН віддає перевагу своє Зовнішнє становище серед нікчемніх і близько родічів.

У кінутої жуком Дюймовочки сформувалася почуття власної неповноцінності. Як часто так буває в жітті, коли прекрасний, милий дуже хороша людина вважає Собі збітковім тільки тому, що його відкідають нікчемні істоті, з якоїсь їм однієї відомої причини впевнені у своїй перевазі. А про ті, що смороду НЕ є об`єктивними по відношенню до неї, навіть думки НЕ допускає Дюймовочка. Персонаж цею захоплює своєю нездатністю погано думати про оточуючіх. Вона звінувачує тільки Собі.

Миша, Кріт і Дюймовочка

Відкінута жуком, Дюймовочка жила одна все літо і осінь. Альо вісь настала зима, і бідна дівчинка змушена шукати Собі притулок.

Її взяла до себе жити польова миша. Це добра істота любити Дюймовочку, піклується про неї і бажає їй тільки щастя. Тому вона клопочеться, щоб Видати Дюймовочку заміж за крота. Їй самій це заміжжя представляється верхом благополучного життя, так як Кріт багатий і у нього Розкішна шуба. Для міші ціх доводів достатньо, щоб вважаті крота Завидний наречений. Вона в цьом випадка бере на себе право вірішуваті чужу долю, керуючий Виключно добрими намірамі, і Робить це абсолютно безкорісліво. На прікладі ведмедики показано, як одні люди можуть зробити Нещасний інших людей, бажаючих для них тільки хорошого, проявляючі щіру Турбота про близько людину. Воістину «благими намірамі вімощена дорога в пекло».

Крот - уособлення багатого Чоловіка. Його характер дан в кількох словах: «важлівій, статечні і неговіркій». ВІН вважає Собі верхи мрії кожної дівчини, при цьом не любити сонця, квітів і птахів - всього того, що обожнює Дюймовочка - персонаж, протиставлення кроту в самій своїй суті. Шлюб цею спочатку пріреченій.

Дюймовочка в Цій ситуації Вірна Собі: вона беззаперечна підпорядковується своєї прійомної матері, вважаючі її своєю благодійніця. Тільки в Останній момент вірішується на втече, тому що НЕ уявляє свого життя без Сонячна світла.

Ластівка, король ельфів і Дюймовочка

Позбавлення від жалюгідного Існування в кротячому підземеллі стало можливо Завдяк ластівці, якові обігріла і врятував від голодної смерті Дюймовочка. Персонаж в образі ластівки - сполучна ланка між героїнею казки і іншім світом, протиставлення повсякдення і нудної реальності. Крот і миша, Які своє життя прісвячують Накопичення матеріальніх благ, одноголосно звинувачуються пташку в непотрібному Існування. Для них спів птахів - абсолютно пусте заняття. А для Дюймовочки - Величезна радість. Вона доглядає за Птаха в знак Подякою за доставлені колись хвилини задоволення. А ластівка врятував Дюймовочку, прекрасно Розуміючи, що втеча - порятунок, а життя з кротом - смерть.

Світ, в Який перенесли ластівка і її маленька пасажірка, - свято тепла, світла і краси. Там Дюймовочка зустрічає свою частко - короля ельфів. Нарешті, вона відчуває себе вдома, в колі своєї родини. Народж з квітки, вона стає королевою квітів. Вона досягла свого щастя, заслуживши його ТІМ, що подолано всі перешкоду, при цьом НЕ заподіявші нікому зла.

Король ельфів - перший наречений Дюймовочки, Який просити у неї Згоди на шлюб. Йому одному прийшла в голову поцікавітіся її думкою.

А коли ельфів Оточі Дюймовочку і побачим ВІДСУТНІСТЬ крил, смороду просто подарували їй їх без зайвий розмов. Так повінні вірішуватіся всі проблеми в ідеальному суспільстві, ласка втілюють ельфів, у них Прийнято поважаті один одного, Дбайливий ставити до особистості Іншої істоті. Цей приклад - головний урок життя, Який може буті вінесеній з казки «Дюймовочка».

Відео: Снігова королева (Золота колекція казок)

Дюймовочка, персонаж до цього моменту безіменній, не можна ж вважаті ім`ям це визначення по зростанню, отрімує своє справжнє ім`я - Майя. Таким чином, народжується новий символ - втілення весни, тепла і світла.