Надія кошеверова: біографія, фільмографія, фото
Кошеверова Надія Миколаївна, біографія якої описана в даній статті, була кінорежисером-казкарем в радянські часи. Вона отримала звання заслуженого діяча мистецтва РРФСР. Її фільми досі актуальні й улюблені глядачами. Багато увійшли до скарбниці вітчизняного кінематографа.
Освіта
Кошеверова Надія Миколаївна народилася в Санкт-Петербурзі двадцять третього вересня 1902 р її з дитинства приваблювало творчість, а саме ляльковий театр. Після закінчення середньої школи Надія Миколаївна пішла в акторську школу, яка була відкрита при театрі «Вільна комедія». Закінчила її в 1923 р 1925-1928 рр. Надія Миколаївна продовжила навчання в кіномайстерні ФЕКС (Фабриці ексцентричного актора).
Перші творчі кроки
Після закінчення акторської школи (з 1925 по 1928 рр.) Кошеверова грала в пітерському театрі Сатири і деяких інших. Після влаштувалася працювати на кіностудію «Ленфільм» асистентом режисера. Через деякий час почала займатися кіномонтаж.
Початок режисерської діяльності
У перший раз Надія Кошеверова, біографія якої тісно пов`язана з кінематографом, брала участь у створенні фільмів про Максима, які були зняті в 1937 р ( «Повернення Максима»), в 1934 р ( «Юність Максима»), в 1938 р ( «Виборзька сторона»). Перша самостійно знята картина «Одного разу восени» за романом М. Горького була готова до 1937 г. Але, на жаль, фільм так і не зберігся.
Робота над собою
Коли Надія Миколаївна почала працювати на «Ленфільмі», під поняттям «режисер» малися на увазі тільки чоловіки. І в жіночій іпостасі ця посада поширена не була. Але Кошеверова наполегливо йшла до своєї мети стати режисером.
Відео: Галина Брежнєва.
Вона старанно виробляла в собі чоловічий характер. На зйомках була жорсткою, хоча ставила в основному комедії. Почуття гумору у неї практично відсутнє і виявлялося вкрай рідко. Вона оточила себе масою умовностей за власною ініціативою і стійко їх дотримувалася. В її фільмах важко знайти сентиментальні сцени.
Визнання режисерського таланту
У 1939 р Кошеверова зняла ліричну комедію «Аринка». Фільм не тільки вийшов на екрани, але і завоював увагу публіки, ставши лідером прокату 1940 року. До війни Надія Миколаївна встигла відзняти ще одну кінокартину - «Галя». Вона оповідала про фінській війні. Але фільм був заборонений до показу. І це стало причиною, чому Кошеверова пішла від серйозних жанрів і почала знімати дитячі.
Творчий режисерський дует
Перша її картина-казка «Черевички» була відзнята в 1944 р у вигляді оперного варіанту. І автором сценарію була Надія Кошеверова. В цей час вона познайомилася з Михайлом Шапіро, теж режисером. За важкі воєнні роки вони стали відмінним робочим дуетом. І в 1947 р на екрани вийшла казка, що стала легендарною, «Попелюшка».
Але займатися зйомкою дитячих фільмів було непросто через конкуренцію. Цим жанром займалися ще два чудових режисера: Птушко і Роу. Їх казки «Василиса», «По щучому велінню» і багато інших виходили на екрани насилу. Влада країни вважали, що це легковажний жанр, створювати необхідно серйозні документальні фільми.
Проте «Кам`яна квітка», який зняв Птушко, отримав премію Каннського фестивалю. І після війни на екрани вийшла казка саме Кошеверової - «Попелюшка».
За сценарієм героїні має бути всього шістнадцять років. Але Надія Кошеверова вмовила начальство взяти на головну роль в казці свою знайому, 38-річну актрису Яніну Жеймо. Шапіро та Кошеверової вдалося підібрати чудовий творчий колектив для зйомок казки. У 2009 році фільм пройшов реставрацію і тепер зберігається в двох варіантах: кольоровому і чорно-білому.
Вимушена перерва в роботі над фільмами-казками
Після «Попелюшки» Надії Миколаївні було заборонено знімати казки п`ятнадцять років. Але Кошеверова знайшла не менш цікавий жанр, і в 1954 р вийшла на екрани ще одна легендарна картина, відзнята спільно з А. Івановського - «Приборкувач тигрів». Фільм вмить став лідером прокату.
Далі Надія Кошеверова, фільмографія якої з цієї пори почала стрімко збільшуватися, зняла мелодраму «Медовий місяць», комедію «Шофер мимоволі» і «Обережно, бабуся!».
Повернення до казок і звільнення
Знімати казки знову Надія Миколаївна продовжила тільки в 1963 році. Знову в дуеті з Шапіро був випущений фільм «Каїн XVIII». Картина поєднувала в собі казку і політичний памфлет. За основу була взята інша - «Двоє друзів». Через цензуру сценарій переписувався декілька разів.
Відео: Фільми з російськими субтитрами / Movies with Russian Subtitles
На прем`єрі випадково опинився Хрущов. Частина фільму він просто проспав, але все ж встиг угледіти некоректність в одному фрагменті. У цьому епізоді чоловіки переодягалися в жіночі сукні, щоб пробратися в покої принцеси. Хрущов «рвав і метав» за розтління моральних засад. На його думку, на екрані були показані «блакитні». Він звільнив за цей фрагмент не тільки Кошеверової, але і всю групу. А картину показали лише обмеженим тиражем.
Надія Кошеверова, фото якої є в даній статті, вирішила ще раз зняти циркову комедію. В результаті на екрани вийшов фільм «Сьогодні новий атракціон». У ньому Ф. Раневська зіграла свою останню роль. Після цієї картини Надія Миколаївна знову повернулася до жанру казок. Так в 1968 році з`явилася на світ «Стара, стара казка». Головну роль в ній зіграв Олег Даль, а світ познайомився з новою актрисою - Мариною Нейолової.
Відео: Провінційна муза (2013) 3-годинна мелодрама фільм серіал
Цей фільм полюбили не тільки діти, а й дорослі. В результаті картина стала дуже популярною, як і більшість знятих Кошеверової фільмів. У «Старої, старій казці» Надія Миколаївна першої, ще до М. Захарова, використовувала сучасну фактуру діалогу.
Кошеверова: погляд з боку
М. Боярський розповідав, яке враження справляла Кошеверова. За його словами, вона сама була як виходець з казки або виглядала як мешканка дев`ятнадцятого століття. Носила виключно довгі сукні, завжди одягала кофти, від яких віяло затишком і старовиною. Надія Миколаївна завжди була гранично ввічливій і зворушливою. Ніколи не лаялася. Від неї ніхто не чув не те що нецензурної лайки, але навіть літературних лайок.
Та й причин настільки нервувати у Кошеверової не було. Вона вважалася режисером вищого класу. Її фільми завжди були затребувані і багато стали згодом легендарними і вічними. Тому гроші на зйомки виділялися для Надії Миколаївни завжди.
Продовження режисерської діяльності
Після «Старої, старої казки» Надія Кошеверова повернулася до цього жанру на постійній основі. У 1972 р на екрани вийшов музичний фільм «Тінь», відзнятий за п`єсою Є. Шварца і написаної за мотивами Андерсона. У цій картині знову знімалися в головних ролях марина Нейолова та Олег Даль.
У 1974 р вийшла нова музична картина - комедія «Царевич Проша». Надія Миколаївна відзняла її за російськими фольклорних мотивів. Потім послідували ще дві казки: «Соловей» і «Як Іван-дурник за дивом ходив".
У 1982 р на екрани вийшла картина «Ослиная шкура» за мотивами казок М. Перро. Цей фільм отримав головний приз на київському кінофестивалі «Казка». У 1984 р глядачі змогли оцінити нову картину «І ось прийшов Бумбо» за оповіданням Купріна. У фільмі було багато лялькових сцен, паралельно змонтованих з реальною дійсністю.
Завершення творчого шляху
Завершила свій творчий шлях Надія Кошеверова в 1987 р, знявши останню картину в своєму житті про пригоди Макара «Казка про закоханого маляра». Всього талановита режисер поставила більше двадцяти фільмів. Багато з них стали перлинами в скарбниці вітчизняного кінематографа. Кошеверова стала кращим радянським кінорежисером-казкарем. Шанувальники її таланту пам`ятають, цінують і люблять Надію досі. Образ талановитого режисера продовжує жити в її кінокартинах.
Надія Кошеверова (режисер-казкар) воліла знімати дитячі картини. Вони відрізняються від робіт інших режисерів м`яким гумором, ліризмом, музикальністю і цікавими сюжетами. Всі казки були прекрасно костюмовані. Яскравий приклад тому - «Попелюшка».
У той час в Ленінграді практично неможливо було знайти не те що красиву тканину, але навіть звичайну і непривабливу. Як згадували потім актори, костюми для казки шилися практично «з повітря». Але Кошеверова змогла створити шедевр практично з порожнечі, забезпечивши групу шикарним в ті часи реквізитом.
Особисте життя
Кошеверова в перший раз вийшла заміж за Н. П. Акімова, народного артиста Радянського Союзу. Вони разом працювали над такими картинами, як «Попелюшка» і «Тіні». Але через деякий час вони зрозуміли, що не підходять один одному, і розлучилися.
Другим чоловіком Кошеверової став А. Н. Москвін. Він був відомим радянським оператором-постановником. Вони були великими друзями довгий час. Зблизила їх загальна любов до творчості. Згодом друзі вирішили одружитися, про що давно мріяла Надія Кошеверова. Син, який народився в цьому шлюбі, був названий Миколою. У дев`яносто п`ятому році він помер.
смерть Кошеверової
Кошеверова Надія померла двадцять другого лютого 1989 року в Москві. Була похована в сел. Комарово, який знаходиться під Санкт-Петербургом. Могилка скромна, надгробного пам`ятника немає. Поруч похований син Кошеверової.
