Арам габрелянов: біографія, національність, фото
Відео: Йозеф Гайдн Біографія великого композитора Гайдна
Арам Габрелянов, національність якого вірменин, є відомим російським підприємцем. Він президент холдингу, що випускає в Російській Федерації високотиражної таблоїди. Запустив відеопортал Life.ru. Є головою ради директорів газети «Известия».
Освіта
Арам Ашотович Габрелянов народився в 1961 році десятого серпня в Дагестані, в м Дербенті. Дитинство його пройшло там. Габрелянов Арам Ашотович, біографія якого тісно пов`язана з бізнесом і засобами масової інформації, як і багато, спочатку закінчив середню школу. Потім вступив до Московського державного університету на факультет журналістики.
Кар`єра
У 1985 році Арам Габрелянов, дружина якого була родом з Ульяновська, переїхав на батьківщину дружини. Спочатку він стажувався в газеті «Ульяновський комсомолець». Потім почав працювати кореспондентом. Поступово піднімався по кар`єрних сходах. Спочатку став завідувачем відділом, потім заступника редактора, відповідальним секретарем. І нарешті, головним редактором видання.
Діяльність в Ульяновську
На пленумі обкому запропонував перетворити «Комсомолець» в нове видання - «Слово молоді». Це було схвалено. В результаті на початку дев`яностих газета стала видаватися з рисами жовтої преси. У 1991 р видання було приватизовано співробітниками і змінило назву на «Симбирские губернські новини». А у Арама Ашотовича виявився контрольний пакет акцій. Компанія стала Закритим акціонерним товариством, а Габрелянов - його главою.
Відео: Shushanna Tovmasyan ev Ben Avetisyan (Ani - Aram)
До 1997 р тираж видання значно зріс, досягнувши двохсот тисяч примірників. У газети були свої інформатори, робота яких оплачувалася. Найсвіжіша інформація про значні регіональні події завжди поставлялася в газету дуже оперативно. Тому видання швидко набирало тираж і користувалося успіхом у населення.
Створення видавничого холдингу
У 1995 р Арам Габрелянов, біографія з точки зору трудової діяльності якого починалася з друкованих видань, викупив в Дмітровград Ульяновське видання «Місцевий час». В кінці цього ж року він придбав п`ятдесят відсотків акцій комерційної організації «СКиФ». Вона володіла газетою «Скіфи», що мала економічний напрямок. Через деякий час на її базі було створено нове видання з назвою «Скіф». Засновником нової газети стало Товариство з обмеженою відповідальністю «СГВ».
На базі двох останніх газет, зазначених вище, був поступово створено видавничий холдинг з назвою «Ведомости-Медіа». У нього трохи пізніше увійшли друковані видання Самари, Н. Новгорода, Волгограда і Саратова.
Переїзд до Москви
У дев`яносто шостому році Арам Габрелянов, фото якого є в даній статті, переїхав до Москви. Зареєстрував і почав видавати тижневик «Московские ведомости». Через дефолту 1998 р Габрелянова довелося рятувати свій бізнес власними коштами. Він не тільки вклав в це все гроші, але ще продав свої автомобілі, заклав квартиру і позичив грошей у друзів.
До 1999 р ситуація в бізнесі вирівнялася, і Араму Ашотовича вже належало двадцять дев`ять газет. У цьому ж році він повернувся до Ульяновська, але вже в якості головного редактора. У 2000 р підконтрольна Габрелянова преса допомагала в передвиборній кампанії губернатора і мера Ульяновська. Але з новим керівництвом Арам Ашотович спрацюватися не зміг і знову поїхав до Москви.
Перший основний таблоїд
Там він перейменував «Московские новости» в тижневик «Життя», для якого створив окремий видавничий дім. Формат був запозичений у відомого англійського таблоїда. Видання швидко стало популярним, так як в ньому друкувалися скандали, пов`язані з особистим життям російських зірок шоу-бізнесу. У 2006 р тираж тижневика перевищив два мільйони примірників. Габрелянов Арам Ашотович став гендиректором і головним редактором газети.
У 2001 р на базі видавничого дому був створений холдинг Відкрите акціонерне товариство «Ньюс медіа». «Життя» стала брендом, під яким почали друкуватися і інші видання ( «Життя. Ульяновськ» і т. Д.). Газета виявилася в одному ряду з основними російськими таблоїдами. У 2004 р вона увійшла до п`ятірки найпопулярніших. В основному за рахунок оплачуваних інформаторів, які надавали ексклюзивні матеріали.
До 2005 р бренд «Життя» об`єднував вже п`ятдесят два російські друкованих видання та мав представництво в Києві. У деяких містах газети випускалися щодня, в інших - раз в тиждень. В кінці 2005 р в «Життя» відбулася перестановка кадрів, Арам Габрелянов пішов з посади головного редактора і став головою ради директорів.
Починаючи з 2000 р велися переговори про продаж частини «Ньюс медіа». Угода відбулася тільки в 2006 році. В результаті трохи менше 50% акцій були продані фонду, який створили колишній міністр фінансів Борис Федоров і його партнери.
На отримані від оборудки кошти Габрелянов збільшив тиражі багатьох своїх видань і організував масштабну рекламну кампанію. Заодно провів ребрендинг газети «Життя». З видання були вилучені кримінальна і сексуальна тематики. В результаті газета стала солідною, для сімейного читання.
Відео: Анна Кошмал
розростання бізнесу
У 2006 р з`явилося нове видання - «Твій день». Регіональні відділення знаходилися в декількох містах Росії. У 2007 р Габрелянов Арам Ашотович змінив пост гендиректора «Ньюс медіа» на посаду редакційного директора і голови директорів холдингу. Дочірні підприємства компанії з`явилися в Казахстані, Білорусі та Україні.
У 2006 р Габрелянов планував відкрити свої друкарні і розвивати дистриб`юторську мережу. Але передумав і витратив наявні кошти на інтернет-сайт Life.ru, який грунтувався на ексклюзивних відеороликах.
В основі спочатку була закладена ідея створити не просто інтернет-портал, а оперативне інфоагентство, щоб відвідувачі могли не лише надавати свої матеріали, а й отримувати за це гонорари. За короткий час сайт Life.ru опинився на сьомому місці за популярністю в Рунеті. У 2009 р Габрелянов розділив його на три частини. Перша - термінові новини. Друга - новини шоу-бізнесу. Третя - спорт.
У 2009 р в «Ньюс медіа» відкрилися курси журналістики. Поряд з іншими фахівцями, викладав і сам Арам Габрелянов. В цей же період з`явилися ще два нових проекти. Перший - «Жара» (світський журнал). Головним редактором в ньому був призначений Філіп Кіркоров. А другий проект з`явився в 2010 р - ділова газета «Маркер». Вона повинна була разюче відрізнятися від аналогічних видань за рахунок ексклюзивних матеріалів і оперативності їх розміщення. При цьому розрахунок йшов в основному на популярність видання серед молоді.
У 2010 р Відкрите акціонерне товариство «Ньюс медіа» стало першою російською компанією, що продає відеоматеріали на провідні телеканали. До цього часу холдинг вже керував двома - "РЕН-ТВ" і "Петербург-п`ятий канал". У 2011 р Габрелянов став заступник гендиректора НМГ, який курирував інтернет-проекти холдингу і видання «Известия». В цьому ж році Арам Ашотович очолив в ньому рада директорів.
Потім повинен був бути укладений договір, за яким газетою починав займатися холдинг «Ньюс медіа». Всі витрати по виданню він брав на себе. У 2012 р через плани Габрелянова інтегрувати «Известия» багато співробітників і головний редактор звільнилися. Були набрані нові кадри.
Габрелянов і політика
Частина журналістів звертали увагу на прокремлівський напрямок друкованих видань Арама Ашотовича. У засобах масової інформації з`являлися замітки про його зв`язки з «Єдиною Росією». Габрелянов в хороших відносинах з керівником адміністрації Президента.
Завдяки Суркову Габрелянов має доступ до президентського прес-пул. Друковані видання Арама Ашотовича професійно і об`єктивно висвітлювали кримські події в зв`язку з поверненням республіки до Росії. За це Габрелянов був нагороджений від імені Президента орденом пошани в квітні 2014 р
Арам Ашотович Габрелянов: відгуки, критика, скандали і конфлікти
Періодично видання Арама Ашотовича раніше жорстко критикували. Він звинувачувався в неетичність, безграмотності і непрофесіоналізмі. У 2010 р в блозі Кашина був розміщений скріншот одній зі статей Life News, в якій говорилося про провокації на мітингу. В результаті Габрелянов в міцних виразах висловився на планерці в відношенні співробітників. Ця гнівна мова була записана на диктофон і викладена в мережу.
На деякі матеріали, опубліковані в «Ньюс медіа», герої статей подавали в суд. І звинувачували видавництво в недостовірності опублікованих даних і втручанні в особисте життя. Але Арам Габрелянов вважає, що у публічної людини і так все життя на увазі. Вона в принципі не може бути таємницею, тому що знаменитості завжди опиняються в центрі уваги. І публічним людям потрібно бути до цього готовими.
У 2011 році на сайті Life News були опубліковані знімки, як депутат Олег Міхєєв знаходиться на весіллі у фашистській формі В. Канаріса. В результаті на Габрелянова направили скаргу до суду. Але 4 експерта підтвердили, що знімки справжні. В результаті Михееву довелося не тільки відшкодувати моральну шкоду Араму Ашотовича, а й опублікувати на "РЕН-ТВ" спростування звинувачень проти Габрелянова.
У квітні 2014 р Арам Ашотович вирішив закрити українське видання «Життя». Причиною стала відмова місцевої редакції друкувати проросійські матеріали. Як пояснив Ашот, син Габрелянова, співробітники відмовилися публікувати надіслані матеріали з-за побоювань, що влада України застосують до них санкції.
родина
Арам Ашотович Габрелянов одружився на своїй однокурсниці. Шлюб у нього щасливий, подружжя живе душа в душу. Габрелянов Арам Ашотович, дружина якого народила йому двох синів, щасливий батько.
Перший син, Артем, закінчив Московський державний університет, факультет журналістики. Успішно захистив диплом по таблоїзацію сучасних інтернет-медіа. Але до цього, в 2008 р, вже працював заступником головного редактора у відділі міжнародних новин. Артем і сам писав багато статей для глянцевих видань. У 2011 р був призначений на посаду головного редактора в видання коміксів Bubble.
Другий син, Ашот, також став журналістом, як батько і старший брат. Публікуватися почав ще з п`ятнадцяти років. Перший його репортаж був про американський п`яному режисера Тарантіно. У дев`ятнадцятирічному віці Ашот був призначений головним редактором Life News. У 2012 р - виконавчим директором «Ньюс медіа».
Через деякий час Артем поїхав на постійне проживання в Сполучені Штати Америки, в Нью-Йорк. Ашот до 2014 р працював гендиректором медіа-ресурсу.
Дід Арама Ашотовича, Микола Тер-Габрелян, відомий тим, що за своєю рахунок заснував в с. Татев православний монастир.
Характер і переконання Габрелянова
Арам Габрелянов переконаний, що засоби масової інформації повинні бути емоційними, правдивими. Навіть якщо заради цього необхідно дістати відеоматеріали, де і як вмирає публічна людина. Габрелянов в першу чергу цінує в роботі результат, який добре і оплачує. Байдужих людей поруч з собою він не терпить, вважає за краще діяльних і спритних. Для своїх підлеглих він приклад того, як людина може домогтися висот, почавши в малого - з посади простого кореспондента.
