Замок любарта, луцк: опис, історія, пам`ятки та цікаві факти

Замок Любарта - головний символ міста Луцька, що символізує могутність Волинського краю. Це один з найдавніших і найбільших замків України, який стоїть на першому місці в рейтингу «7 чудес України». Він славиться цікавою історією, дивовижною архітектурою, вражаючою стійкістю, величезною колекцією старовинних дзвонів, лицарськими турнірами і багатьом іншим. А ще фортеця була удостоєна честі зображуватися на 200-гривневій купюрі.

Замок Любарта: історія

На сьогоднішній день він має три назви: Луцький (найпоширеніше), Верхній (оскільки є в Луцьку ще один наполовину зруйнований - Нижній), ну і Любарта.

Замок був заснований Рюриком в XI столітті. У літописах його вперше згадали у 1075 році, коли фортеця витримала облогу воїнів Болеслава Хороброго, яка тривала 6 місяців. Спочатку це було відносно невелике дерев`яне укріплення. Воно розташовувалося на острівці, оточеному болотами. Настільки вигідне положення надавало перевагу господарям у боях із загарбниками. У період з 1340 по 1350 роки, коли в волинських краях правил Любарт Гедимінович (зять Галицько-Волинського князя Андрія II Юрійовича), фортеця повністю перебудували в цегляну. Нові стіни зводили навколо старих, що збільшило площу будівлі. Крім того, навколо замку збільшили рівень води, спорудивши спеціальну дамбу. А для проходу через рів був зроблений спеціальний підйомний міст.

В кінці XIV століття до влади прийшов князь Вітовт, який зробив з Луцька південну столицю Литовського князівства. При ньому місто розцвів і став потужним політичним, релігійним і адміністративним центром Волині, а замок Любарта отримав то обрис, яке він має до цього дня. Саме в княжому палаці замку в 1429 році відбувся з`їзд європейських монархів. На ньому вирішувалося питання захисту Європи від османських загарбників та інші міжнародні питання. Коли Вітовт помер, князем став його брат Свидригайло, за часів якого перебудова повністю завершилася. Саме тому Луцьку фортецю часто називають ще замком три найвищі урядники.

Стійкість до облог

Вражаюче, але замок Любарта в Луцьку донині знаходиться в хорошому стані, не дивлячись на те що за свою багатовікову історію він витримав чимало облог. Після Болеслава Хороброго дерев`яний дитинець 1149 року намагався захопити ростово-суздальський і київський князь Юрій Долгорукий, а буквально через рік осадити фортецю мав намір галицький князь Володимир Володимирович. Ще через п`ять років з цією ж метою виступив його брат - Ярослав Володимирович. Через 100 років, в 1255 році, на луцький замок Люберта нападав золотоординський воєвода Куремса. Він був не останнім, хто намагався зруйнувати дерев`яний дитинець.

Після перебудови замку його кам`яні стіни намагалися підкорити польські королі: Казимир 1349 р і Ягайло в 1431 році, а також литовський князь Сигізмунд в 1436 році.

Переказ про захист замку від короля Ягайла

Коли польський король намагався опанувати Волинню і взяти замок Любарта в облогу після жорстоких боїв, фортеця все-таки змогла витримати натиск і відстояти незалежність краю. Згідно з переказами, не тільки надійність фортеці допомогла захисникам здобути перемогу, але і їх особиста винахідливість. Після тривалої і виснажливої облоги, коли боєприпаси вже закінчувалися, місцеві жителі прийняли рішення катапультувати полякам розкладаються трупи тварин. Під обстрілом мертвих звірів поляки все-таки відступили.

Пізніше застосування фортеці

Луцький замок Любарта і його захисники змогли протистояти навіть навалі монголо-татар. У 1569 році, коли була укладена Люблінська унія та утворена Річ Посполита, замок став королівською резиденцією. До XVII століття фортеця почала втрачати свої оборонні спроможності. До цього часу в замку розташовувалися: суди, резиденція єпископа, канцелярія, господарські будівлі. На територіях Верхнього і Нижнього замків знаходилися латинські і православні кафедри, що давало можливість збиратися шляхті між двома віросповіданнями. А Луцький трибунал мав владу не тільки над Волинським, а й над рядом інших воєводств.

З середини XIX століття комплекс і зовсім став занепадати. А в 1863 році чиновники вирішили розібрати його і продати як будівельний матеріал. Виїзна вежа і прилегла стіна «зійшли з молотка» за 373 рубля. На щастя, розпродати фортеця не встигли, адже в 1864-м київська комісія заборонила знесення комплексу. А ось Нижній замок чекала більш сумна доля.

У 1870 році в замку влаштувалася пожежна команда, що побудувала над Владичій вежею будку, з якої вівся контроль над містом. У 1918 році на території Замку був споруджений літній театр з дерев`яним павільйоном і фойє. Тут показували так звані «живі картини», які на той момент вважалися писком моди. Так і з`явився один з перших кінотеатрів Луцька.

Сьогодні замок Любарта, або Луцький замок, є історичним музеєм і національним пам`ятником.

вежі

Зміцнення фортеці має форму неправильного трикутника, в кожному кутку якого знаходяться вежі: Виїзна, Владича, Стирова. З боку заходу розташувалася Виїзна вежа, на яку піднімаються, щоб розглянути місто з висоти пташиного польоту. Елементи вежі відображають різні історичні факти. Приміром, на головному фасаді над центральним входом є дві арки. Раніше в них були ходи, в які можна було потрапити з підйомного мосту, що розташувався над ровом. Сьогодні арки замуровані, а замість моста побудований звичайний вхід.

Усередині башти знаходяться дві гвинтові сходи. У вежі є кілька поверхів, на кожному з них розташовується експозиція стародавніх гравюр і картин, присвячених даному замку, а також старовинних карт Волинського краю. На верхньому поверсі - виставка старих іграшок, ключів, пляшечок і інших предметів. У Владичій вежі також містяться експозиції, присвячені місту і твердині.

Лобне місце

Перед Виїзний вежею у дворі стоять знаряддя, що використовуються як для облоги, так і для захисту, а також різні пристосування, що збереглися з часів Середньовіччя. У XVI столітті на цій ділянці було лобне місце, на якому стратили людей, як правило, за допомогою відрубування голови.

інші споруди

На території фортеці знаходяться: підземелля, княжий палац, повітова скарбниця і будинок шляхетських судів. Частково зберігся також собор Іоанна Богослова, який був першим християнським храмом Луцька. Кажуть, що саме тут був похований князь Любарт.

Близько залишків храму розташувалася експозиція старої плитки та цегли. Тут можна розглянути цегла різних розмірів і часів. На деяких екземплярах є навіть стародавні написи. Ще у дворі можна побачити залишки дерев`яних будівель і старі металеві предмети.

Замок Любарта славиться також великою колекцією старовинних дзвонів (єдиною на Україні), музеєм друку і колекцією зброї.

Написи на стінах

Протягом існування фортеці люди залишили безліч написів на її зовнішній стороні. Фактично всі стіни між вежами покриті різними словами. В основному це імена людей і дати. Найдавніша запис на стіні датується 1444 роком. Написів притаманне різноманітність шрифтів, способів видряпування і каліграфії. Серед них є і записи відомих людей, наприклад сестри Лесі Українки, Ольги Косач, від 1891 року.

висновок

Ось ми з вами і познайомилися з такою колоритною та цікавою пам`яткою Західної України, як замок Любарта. Луцьк зустрічає своїх гостей ще безліччю цікавих місць, серед яких, до речі кажучи, знаходяться і залишки Нижнього замку. Ну а замок Любарта щодня чекає туристів з 10:00 до 18:00. Вартість входу становить всього 10 грн (близько 25 рублів російських) для дорослого і 2 грн (приблизно 5 руб.) Для дитини. Ну а тим, хто бажає відвідати вежу і прослухати екскурсію, доведеться заплатити 50 грн (в межах 130 руб.). Приїжджайте до Луцька і доторкніться до багатовікової історії своїми руками!