Князь святополк ізяславіч. Внутрішня и зовнішня політика во время правления святополка

Вивчаючи жіттєдіяльність князів, Які правили містамі Київської Русі (Києвом, Новгородом, Черніговом, Володимир-Волинський) та іншімі, Історики проводили паралелі, як Родинні зв`язки и особістісні якості вплівалі на становлення Великої держави Київська Русь.

Святополк Ізяславіч более запам`ятався нащадкам як вершитель зовнішньої політики, мало что Зробив для єдності держави.

Родовід Святополка Ізяславіча

Святополк (при хрещенні Михайло) народився 8 листопада 1050 ЙОГО батько Ізяслав Ярославович БУВ князем Київським. Бо хто матір, достеменно НЕ відомо. За Деяк Джерело, це наложниці его батька, за іншімі данімі - дочка польського короля Мешко Іншого - Гертруда.

Батько Святополка БУВ середнім сином Ярослава Мудрого и шведської принцеси Інгігерді (Ірина при хрещенні).

Ізяслав князював у Києві, коли его синові Святополка віповнілося 19 років, и ВІН посадивши его правити в Полоцька в 1069 году.

Історичний период розвитку Київської Русі после смерти Ярослава Мудрого вважається смутно годиною, коли Святополк Ізяславіч и інші князі вели постійні Війни один з одним и половцями.

початок князювання

Князювання в Полоцька сина Ізяслава чати Всього 2 роки, после чого Йому довелося покинути місто и вернуться до батька в Київ, так як Колишній владика волості повернувши Собі місто.

У 1073-1077 роках Святополк зі Своїм батьком БУВ у вігнанні, а после того як Ізяслав знову ставши княжити в Києві, давши синові Новгород, Яким тієї правил до 1088 року. З тисячі вісімдесят дев`ять по 1093 рік ВІН правил в Турові. Смерть последнего з Синів Ярослава Мудрого привела до того, что правления в Києві винне Було перейти до его старшому онукові - Святополку.

Хоча народ київський Бажана, щоб їм правил Володимир Мономах, молодший онук Ярослава, той не побажав порушуваті закон и запросивши Святополка зайнятості княжий престол. Так в 1093 году ВІН ставши князем Київським.

Битва з половцями

Правления Святополка Ізяславіча в Києві чати з перерва з 1093 по 1113 рік и залиша в пам`яті народу як неясно и жорстокий час. У перший же рік показавши себе новий князь недалекогляднім правителем, погано розуміє становище Київської Русі у Зовнішній політіці.

У тій годину як Святополк Ізяславіч зайнять престол, Половецька орда Йшла з війною на Русь. Альо дізнавшісь про новий князя, прислали послів з миром и різнімі Вимогами для его Укладення. Князь послухався порад бояр, Які були Радника ще при его батька и дядько, а Послухай Вимоги своих дружінніків, Які Прийшли за ним з Турова, укласті послів під варту.

Це решение стало качаном лих, Які супроводжували все правления Святополка. Половці ПІШЛИ війною, и хоча князь відпустів послів и предложили світ, Було Пізно. Маючі дружину Всього в 800 Воїнів, ВІН НЕ МІГ протістояті Половецька князям.

Послухайте, Нарешті, Київських бояр, Святополк попросивши допомоги у Чернігівського князя Володимира Мономаха. Тієї прийшов не один, а призвал з собою свого брата Ростислава з дружиною. Але, даже зібравші війська разом, смороду виявило, что їх чісельність значний надходить Половецька війську.

Відео: Історія Держави Російської. Всі Серії поспіль. 1 - 40 Серії. Документальний фільм. StarMedia

Коли обідві армії зострілися на різніх берегах річки Стугни, Володимир предложили Войти з половцями в переговори, но Святополка Послухайте порад и зважівся на бой, Який оказался розгромним для русичів. Святополк утік Із залишком своєї армії в Треполя, а потім до Києва.

Відео: Історія Держави Російської. Серія 21. Ярослав. StarMedia

Володимир Мономах у Цій Битві Втрата брата и більшу часть Дружини и бояр и вернулся до Чернігова Із великим смутку. Половці захопілі и пограбувалі землі на Північ від Києва и зніщілі місто Торчській, захопівші всех его жителей в полон.

Лише 1 094 року Святополк Ізяславіч, роки правления которого Почаїв з великих Втрата, Уклав мир з половцями, одружена на дочці самого вплівового хана - Тугоркана.

Любецький з`їзд

Боротьба князів за Чернігівський и Новгородська частка приводила до постійніх чвар и кровопроліття, поки НЕ вірішілі князі зібратіся и залагодіті всі питання світом. У +1097 году в Любечі зострілися онуки Ярослава Мудрого: Святополк Ізяславіч, Володимир Мономах, Давид Ігоревич, Олег з братом Давидом и Василько Ростиславич.

Метою зустрічі Було об`єднання князів Київської Русі проти зовнішніх ворогів и закріплення за шкірних з них тих доль, Які їм належати за законом. Зроблено це Було з тім, Щоб не претендувалі князі на землі один одного и не вели воєн міжусобніх.

Всі ПОГОДИЛИСЯ з Розділом земель, и тім, хто и де буде правити. Князі поцілувалі хрест в знак того, что згодні з прийнятя рішенням, и пообіцялі НЕ порушуваті его. Такоже всі погоди, что об`єднаються проти того, хто порушить клятву.

Рішення цього з`їзду мало історичне значення, так як явно показував внутрішню роздробленість Київської Русі на ОКРЕМІ самостійні князівства, готові об`єднуватися в разі зовнішньої небезпеки. Все це вплінуло на отношения между князями и змініло це только смерть Святополка Ізяславіча и Прихід до влади Володимира Мономаха.

З`їзд в Вітечеве

Святополк порушив клятву, Дану в Любечі, Послухай обманні мови Давида, Який заздрю братам Василькові и Володареві Ростиславичам. Запит Василька до себе на день народження, Святополк дозволив Давиду засліпіті его и відвезті до Володимира.

Цей вчинок Обур всех бояр и князів, оскількі подібної підступної жорстокості галі не Було между ними. Володимир Мономах призвал других учасников з`їзду братів Олега та Давида Святославича и Пішов на Київ.

Міжусобіці не став только тому, что просити за Київ і землю руську Вийшла мачуха Володимира. Князі зажадалі, щоб Святополк Пішов війною на Давида Ігоревіча, что тієї и Зробив в 1099

Наступні после цього Війни привели до нового з`їзду, Який пройшов в 1100 году в Вітічевском. Его підсумком стало Приєднання Володимира-Волинського до земель Святополка.

Долобського з`їзд

Долобського з`їзд 1103 року БУВ призначення Володимиром Мономахом, щоб радити з Київським князем про необходимость походів проти половців. Святополк Ізяславіч, внутрішня и зовнішня політика которого Ніяк НЕ спріяла зміцненню Русі и звільнення від Половецька ярма, що не Бажан Військових походів, посилаючися на бажання Дружини НЕ воювати, а сіяті.

При зустрічі біля озера Долобського, на лівому березі Дніпра, Володимир взявши слово, в Якій Переконайся, что Перш чем сіяті, слід зміцніті кордони, не ті вороги розорять села и спалять посіви.

ВІН Переконайся и дружінніків, и Святополка в необхідності Війни проти половців. Так Почаїв походи русичів проти завойовніків.

Походи на половців

Розпочаті в 1103 військові Дії стали дерти об`єднанням князів Київської Русі проти Половецька ханів. Чати прежде 7 років противостояние двох армій прізвело до того, что в Кожній новій Битві русичі брали ніщівну победу.

Відео: Володимир Мономах

Вірішальною битвою ставши бой 27 березня 1111 року, коли половецькі війська НЕ витримала лютого натиску руських дружин и начали тікаті. Князі з багатою здобіччю повернув додому.

Дружини і діти Святополка

Про Першу дружину Святополка історікам Нічого НЕ відомо, но в цьом шлюбі між народами:

• син Ярослав (1072-1123) - в різній годину князь Володимиро-Волинський, Вишгородський и Туровський;
• дочка Анна (пом. в 1136);
• дочка Сбіслава (пом. 1111);
• дочка Предслава.

Друга дружина булу дочкою хана Тугоркана, в хрещенні Олена. Від цього шлюбу між народами:

• Брячислав (1104-1123);
• Ізяслав (пом. В 1127);
• Марія (пом. Пізніше +1145).

Старшим сином Святополка БУВ син Мстислав (пом. У 1099), народжений від наложніці.

Відео: Історія Держави Російської

Смерть Святополка Ізяславіча (дата 16.04.1113) привела до народного повстання в Києві. Народ, незадоволення князюванням покійного князя, Вимагаю на престол Володимира Мономаха. Тільки щоб пріпініті хвілювання, тієї погодівся княжити в Києві.

Святополк в історії Київської Русі

Смерть Святополка Ізяславіча поклала Кінець смутному часу, Пожалуйста в історії Київської Русі названо одним з найкрівавішіх и жорстокости. З приходом правления Володимира Мономаха колись розрізнене держава стала Єдиною и Могутнє державою.

Приклад Кривава чвар и масової загібелі людей при недалекоглядною и нерішучою політіці Святополка ставши для Наступний правітелів Київської Русі попередження.